Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тил-тіл arrow ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
   

ТИМЧАСОВИЙ УРЯД

в Росії —центр. орган держ. влади, сформований після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917. Утворений за згодою між Тимчасовим комітетом Державної думи 1917 і есеро-меншовицькими керівниками Виконкому Петрогр. Ради; існував з 2(15).ІІІ до 25.X (7.ХІ) 1917. Оскільки поряд з місц. органами Т. у.— губернськими і повітовими комісарами діяли Ради робітничих і солдатських депутатів, у країні встановилося двовладдя. Т. у. був урядом імперіалістич. буржуазії та поміщиків. Визначальну роль у ньому відігравали кадети, до складу його входили також представники октябристів і есерів. Т. у. не розв'язав і не міг розв'язати жодного з гол. питань революції: війни й миру, аграрного (див. Земельні комітети), робітничого, боротьби з розрухою і голодом, держ. устрою тощо, формально відклавши вирішення їх до скликання Установчих зборів. Т. у., виходячи з ідеї "єдиної і неділимої" Росії, не розв'язав і нац. питання. В статтях "Україна", "Україна і поразка правлячих партій Росії", "Не демократично, громадянине Керенський!"

В. І. Ленін гнівно затаврував політику Т. у. щодо України як прояв політики великодержавного шовінізму. Водночас нац.-визвольний рух всіляко прагнула використати місц. буржуазія. Укр. бурж. націоналісти створили контрреволюц. Центральну раду, яка заявила про свою підтримку Т. у. Єдиною політ. партією, яка відразу ж виступила проти всякої підтримки Т. у., була партія більшовиків на чолі з В. І. Леніним. Перехід від бурж.-демократичної революції до соціалістичної під лозунгом "Вся влада Радам!" став курсом партії, що його визначила Квітневі тези В. І. Леніна. Дальше поглиблення революції яскраво виявилося в політ. кризах, що викликали кризи Т. у. (див., зокрема, Квітнева криза 1917). Загострення зовн. і внутрішньополіт. обстановки в результаті провалу червневого наступу на фронті викликало Червневу кризу 1917 (див. також Липневі дні 1917). В країні було ліквідовано двовладдя, встановлено диктатуру буржуазії. Есеро-меншовицькі Ради перетворилися на придаток Т. у. В цій обстановці партія більшовиків узяла курс на повалення бурж. диктатури шляхом збройного повстання [див. Шостий з'їзд РСДРП(6)]. Т. у. перейшов у наступ проти революції. В Петрограді було оголошено воєнний стан. Почалися репресії і арешти більшовиків. 7(20).VII уряд видав указ про арешт і притягнення до суду В. І. Леніна. 12 (25).VII на фронті було запроваджено смертну кару. 24.VII (6.VIII) було сформовано 2-й коаліційний уряд під головуванням О. Ф. Керенського. Діяльність цього уряду свідчила про початок переходу до відкритої військ. диктатури. Для мобілізації сил контрреволюції Т. у. скликав 12(24).VІІІ московську Державну нараду. Однак реакційна буржуазія і вояччина не були задоволені політикою Т. у. Лідером цих сил став ген. Корнілов, який 25.ІІІ(7.IX) вчинив заколот. Корніловщину було придушено революц. народом під керівництвом більшовиків. Почалася нова, найдовша й найгостріша урядова криза. Правлячі кола вирішили 1(14).IX тимчасово передати владу "Раді п'яти", або "Директорії". Урядову кризу не було ліквідовано і Демократичною нарадою [14— 22.IX (27.ІХ—5.Х)]. 25. IX (8.Х) сформовано 3-й коаліційний уряд, 7(20).Х в результаті змови есеро-меншовицьких лідерів, кадетів і Керенського створено Тимчасову раду Рос. республіки (Передпарламент). Прагнучи всіма засобами придушити революцію, Т. у. посилив терор, готуючи нову корніловщину. В ході Жовтневого збройного повстання вночі проти 26.Х (8.ХІ) о 2 год. 10 хв. Т. у. було заарештовано в Зимовому палаці [за винятком Керенського, який утік із столиці вранці 25.Х (7.ХІ)]. Другий Всеросійський з'їзд Рад проголосив перехід усієї влади до Рад і створив перший Рад. уряд на чолі з В. І. Леніним (див. Велика Жовтнева соціалістична революція).

І. Ф. Курас.

 

Схожі за змістом слова та фрази