в медицині - хворобливий стан приголомшеності, пригнічення, скорботи, відчаю. Спостерігається при багатьох психічних захворюваннях. Найтипові-ше проявляється при маніакально-депресивному психозі і при т. з. реактивній депресії. Як вторинне явище депресивні стани можуть виникати і при різних захворюваннях внутр. органів тощо. Легка форма Д. виявляється у зниженому настрої, уповільненні психічних процесів, втраті ініціативи. При тяжкій формі Д. невмотивована туга
стає нестерпною, іноді вона поєднується з тривогою та жахом, хворі не знаходять собі місця, нерідко намагаються заподіяти собі смерть. Часто при Д. спостерігаються маячні ідеї самозвинувачення і самоприниження. Д. супроводиться порушенням обміну речовин, ендокринно-вегетативними розладами. Лікування: медикаментозне (антидепресійними засобами), психотерапія, електротерапія тощо; хворих на тяжку форму Д. госпіталізують у психіатричні стаціонари.
