1)У Рос. дві 11—18 ст. збори службових або виборних осіб для розв'язання державних питань (напр., Земські собори). 2) Збори представників вищого духівництва всієї християнської церкви (Вселенські собори) або окремої країни (помісні собори; див. Собори Руської православної церкви), які розв'язують питання віровчення, церк. устрою, відносин між церквою і державою. 3) В християн. культовій архітектурі — головний чи головні храми міста або гол. храм монастиря.
|
