Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дисц-дім arrow ДІЄСЛОВО
   

ДІЄСЛОВО

- частина мови, що виражає дію або стан як процес. У реченні Д. виступає переважно присудком. У граматич. системах різних мов Д. характеризується неоднаковою кількістю граматичних категорій і різним ступенем відокремлення від імені. В індо-європ. мовах дієслівні форми поділяються на особові (змінювані за особами) й неособові (інфінітив, дієприкметник, дієприслівник, герундій та ін.). Для особових форм Д. характерні граматичні категорії особи, часу, способу й стану. В неособових формах ці категорії виявляються спорадично (напр., у дієприкметнику - час і стан). Неособові форми Д. виступають в аналітичних формах часу й способу (укр. "буду читати", англ. "is reading") або вживаються як самостійні словоформи у складі словосполучень і речень ("наказав мовчати", "іду співаючи"). Особовим і неособовим формам у слов. мовах властиві категорії виду дієслова (насипаю - насиплю, насипати- насипати) і перехідності// неперехідності ("пишу статтю" - "іду").

Літ.: Русанівський В. М. Структура українського дієслова. К., 1971.

В. М. Русанівський.