- спосіб мислення, в якому те чи інше вчення або положення сприймається як закінчена вічна істина, як догма, застосовується без урахування конкретних умов життя. Один з виявів метафіз. способу мислення, якому взагалі недоступна ідея розвитку дійсності та пізнання і властива підміна змістового аналізу конкретних явищ у конкретних ситуаціях закостенілими абстрактними формулами (див. Метафізика). Для Д. характерні некритичне беззмістовне мислення за шаблонами, оперування готовими, раз назавжди виробленими формулами, "підганяння" конкретної дійсності під умоглядно вироблені абстрактні схеми. Д. стоїть на перешкоді прогресивному розвиткові науки, яка за своєю суттю є невпинним рухом від відносної до абсолютної істини (див. Абсолютна і відносна істини), спирається на факти, виводить свої принципи з пізнання дійсності. В політиці Д. поряд з релятивізмом властивий реакційним консервативним соціальним силам. Д. веде до сектантства в робітничому русі, відмови від творчого марксизму, відриву від практики, до суб'єктивізму й волюнтаризму. Будучи за формою нібито прямою протилежністю ревізіонізмові, Д. насправді є одним з його проявів, оскільки догматики, апелюючи до букви марксизму, намагаючись перетворити його положення на догми, діючи за шаблоном і не враховуючи істор. змін, тим самим фальсифікують марксизм, вихолощують його творчий, революц.-критичний дух. Марксизм-ленінізм як справді наук. і революц. вчення не визнає застиглих, раз назавжди вироблених формул. Душа марксизму - матеріалістична діалектика, для якої немає нічого назавжди усталеного, безумовного, крім безперервного процесу розвитку, і яка керується принципом: "істини абстрактної немає, істина завжди конкретна" і є способом мислення принципово антидогматичним.
Марксизм-ленінізм вимагає критичного й самокритичного ставлення до дійсності, до досягнутих результатів у практиці та пізнанні. Марксистсько-ленінські партії ведуть непримиренну боротьбу проти обох різновидів опортунізму - Д. і ревізіонізму, творчо розвивають марксистсько-ленінську теорію, збагачують її положеннями і висновками, що відповідають новим істор. умовам і новим завданням.
Літ.: Ленін В. 1. Проти догматизму, сектантства, "лівого" опортунізму. К., 1972,
О. І. Яценко.
