Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Й arrow ЙОД
   

ЙОД

(від грец.— фіалковий), І — хімічний елемент VІІ групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва, ат. н. 53, ат. м. 126,9045; належить до галогенів. Природний Й. складається з стабільного ізотопу 12,І. Відомо 22 штучних радіоактивних ізотопи. Й. відкрив 1811 франц. хімік Б. Куртуа. Вміст Й. в земній корі 5• 10-5%. Міститься Й. в осн. у бурових водах, мор. воді, золі деяких мор. водоростей, з яких його й одержують. Й.— чорно-фіолетові кристали; густ. 4948 кг/м3; (tпл 113,6° С; tкип 184,50° С (в запаяній посудині). Малорозчинний у воді, добре розчиняється в багатьох органічних розчинниках, а також у водних розчинах йодидів. За деякими фіз. й хім. властивостями Й. займає проміжне положення між металами й неметалами. Відзначається високою хім. активністю. Застосовують у техніці для одержання чистих металів, широко використовують у медицині. Й. в організмі —необхідний для життєдіяльності тваринних і рослинних організмів мікроелемент; один з біогенних елементів. В організмі дорослої людини його 20—30 мг, з них бл. 10 мг міститься в щитовидній залозі. В ній неорганічні сполуки Й. підлягають окисленню і включаються в біосинтез гормонів (тироксину, трийодтироніну). За добу людина повинна одержувати Й. від 50 до 200 мкг і більше. Він надходить до організму з їжею, водою й повітрям. Ряд організмів (мор. водорості, деякі губки) є концентраторами йоду. Багаті на Й. тканини мор. риб, особливо риб'ячий жир (до 770 мкг%). В процесі кулінарної обробки та зберігання харч. продукти, що містять Й.(м'ясо, яйця, горох, квасоля, пшоно, капуста, морква тощо), втрачають значну його кількість.

Ю. Я. Фіалков (Йод — хім. елемент).