по встановленню і розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників і їхніх пособників і заподіяної ними шкоди громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР (НДК) — створена Указом Президії Верховної Ради СРСР 2.XI 1942 під час Великої Вітчизн. війни Радянського Союзу 1941—45. До складу комісії увійшло 10 чол. на чолі з М. М. Шверником. У міру визволення рад. території НДК через місц. комісії сприяння, своїх представників, місц. держ. органи і громадськість зібрала й перевірила дані і склала бл. 55 тис. актів і понад 250 тис. протоколів про звірства нім. загарбників і про заподіяні ними збитки СРСР, його громадянам, орг-ціям, установам тощо. Матеріальні втрати, яких завдали нім.-фашист. загарбники та їхні пособники Рад. Союзові, визначено НДК у сумі 679 млрд. крб. (у цінах 1941), в т. ч. по УРСР — 285 млрд. крб. У містах і селах України окупанти знищили понад 200 тис. будинків, залишивши без житла бл. 10 млн. чол. З УРСР до Німеччини на каторжні роботи було вивезено більше як 2 млн. чол. На тер. УРСР гітлерівці та їхні пособинки вбили і закатували бл. З млн. 200 тис. мирного населення і понад 1 млн. 300 тис. військовополонених. Акти про руйнування і звірства, що їх вчинили нім.-фашист. загарбники в Києві, а також у Донецькій, Львівській та ін. обл. було використано як незаперечні докази на Нюрнберзькому процесі. НДК припинила свою діяльність 1945 після закінчення війни.
