- столиця Польщі, основний політ., економічний і культурний центр країни. Лежить на р. Віслі. 1,5 млн. ж. (1976). Перші поселення на тер. сучас. В. належать до 10 ст. З 1413 В.- столиця Мазовецького князівства, після 1596 - Польщі. В 2-й пол. 18 ст. стала екон., культурним і освітнім центром країни. В.- один з осередків польського повстання 1794. Після 3-го поділу Польщі (1795) В. загарбала Пруссія. В 1807-13 - столиця Варшавського герцогства. Після Віденського конгресу 1814- 15 - столиця Королівства (Царства) Польського в складі Рос. імперії. В 1830-31 і 1863-64 В.- центр повстань проти гніту царизму. З кін. 19 ст. В.- осередок робітн. руху. У В. 1882 створено першу польс. робітн. партію "Пролетаріат". Населення В. брало активну участь у революц.подіях 1905-07. Під час 1-ї світової війни окупована нім. військами 1915-18. Після відновлення незалежності Польщі (1918) В.- столиця країни. В 1920 відбулися демонстрації і страйки протесту проти нападу панської Польщі на Рад. країну. 28.ІХ 1939 - 17.І 1945 В. окупована нім.-фашист. військами. Населення В. виявило масовий героїзм під час Варшавського повстання 1944, в ході придушення якого місто було майже дощенту зруйновано. Визволена в ході Вісло-Одерської операції 1945 рад. військами і 1-ю армією Війська Польського. У В. підписано Варшавський договір 1955. Гол. галузі пром-сті - металообробка і машинобудування, особливо виділяються електротех., радіоелектронне, автомобілебудування (легкових автомобілів). Хім. пром-сть представлена гол. чин. фарм. та фотохім. галузями. Розвинута поліграфічна пром-сть. Підприємства харч., легкої (шкіряно-взуттєвої, швейної) пром-сті. Виробн. якісної сталі (з-д "Варшава"), буд. матеріалів, скла і фарфорових предметів. Важливий трансп. вузол Зх. Європи. Від В. відходять 7 з-ць і 8 автомоб. магістралей (у т. ч. Москва-Берлін). Річкові порти: один- на Віслі, другий- на Жеранському каналі (з'єднує Віслу з Наревом). Міжнар. аеропорт (в Окенце). У В.- Польська АН та її численні н.-д. ін-ти, 13 вузів (у т. ч. ун-т, політех. ін-т). Найбільші б-ки: Публічна, Народна, Польської АН, університетська та ін. Музеї: Національний, історії польс. революц. руху, Війська Польського, історії Варшави, Музей В. І. Леніна, археологічний, музей А. Міцкевича, Ф. Шопена, геологічний, зоологічний та ін. Зоопарк. Бот. сад. "Театр Велькі" (опери та балету), "Театр Народови" та ін., філармонія. В числі архіт. пам'яток В.: костьоли - готичний св. Яна (14 ст.), бароккові сакраменток (1688-92, арх. Тильман Гамерський), Св. хреста (1682-1754, арх. Ю- Беллотті та Я. Фонтана); палаци (Тишкевичів, 1785-92, арх. Я. Камзетцер та ін.), Королівська садиба Вілянув (1679-1731, арх. А. Лоччі та ін.), палацово-парковий ансамбль Лазенки (18 ст.). З 19 ст. формується новий центр міста за регулярною системою; будинки у стилі класицизму ("Театр Велькі", 1820-32, арх. Х.-П. Айгнер і А. Корацці), у 2-й пол. 19 - на поч. 20 ст. еклектичні та в стилях "модерн" і функціоналізму. У післявоєнні роки відбудовано визначні архіт. пам'ятки,створено нові ансамблі В., будуються житлові р-ни. Серед сучас. споруд - Палац культури і науки (1952-55, рад. арх. Л. Руднєв), стадіон Десятиліття (1954-55, арх. Є. Хриневецький та ін.). Серед пам'ятників: М. Копернику (1828 -З0, скульптор Б. Торвальдсен), А. Міцкевичу (1898, скульптор Ц. Годебський), Ф. Шопену (1907 -26, скульптор В. Шимановський), меморіальний ансамбль кладовища воїнів Рад. Армії (1950, арх. Б. Ляхерт, скульптори Є. Ярнушкевич та С. Лісовський), героям Варшави (1964, скульптор М. Конечний) .
