Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Н-нал arrow НАДІЛЬНЕ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
   

НАДІЛЬНЕ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ

— система селянського землекористування, встановлена селянською реформою 1861. "Положенням про селян, які вийшли з кріпосної залежності" від 19.ІІ 1861 селянам надавалась у користування земля, яка після переведення їх на викуп ставала формально сел. власністю. Система Н. з. зберігала риси феод. агр. відносин. Селян. до сплати викупу позбавляли права купувати й продавати надільну землю, вони мали відбувати феод. повинність. Юрид. особою, якій відводилася надільна земля, була сільс. громада, кількість землі визначалась кількістю ревізьких душ, а також розміром встановленого наділу. З розвитком капіталізму зрівняльний принцип розподілу надільної землі втрачав своє значення, класове розшарування селянства проходило не тільки по орендній і купленій, але й по надільній землі. До 1917 на Україні у заможного селянства було в середньому на двір по 15,5 дес. надільної землі, у незаможних селян — лише по З дес. Всього у бідняків було (разом з купленою) бл. 3,2 дес. землі, у куркулів — 25 дес. у середньому на двір. Малоземелля вело до розвитку різних форм оренди. Най-бідніше селянство через систему половинщини і відробітків потрапляло в нову напівкріпосницьку залежність від поміщика або змушене було здавати землю в оренду куркулям. Н. з. не спроможне було розв'язати зем. питання. Лише внаслідок націоналізації землі після Жовтня 1917 в країні вирішено проблему землекористування.

І. О. Гриненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази