Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow зба-земле arrow ЗДОРОВ'Я
   

ЗДОРОВ'Я

— стан функціонуванню організму людини як живої системи, що характеризується повною її врівноваженістю з зовнішнім середовищем та відсутністю будь-яких виражених хворобливих змін. Необхідною умовою 3. є його норма. У кожного індивіда — своя фізіологіч. та патологія, міра відхилення від норм". Норма набула середньостатистичного (кількісного) виразу, що певною мірою має суб'єктивний характер. Так. важливі фізіол. показники 3. (напр., роботи серця) можуть змінюватися під впливом сезонних, метеорологіч. та ін. факторів. Якщо у співвідношенні двох протилежностей — норми га патології переважають елементи норми, індивід залишається практично здоровим. Поняття "здоров'я" протилежне поняттю "хвороба". Через боротьбу цих суперечливих тенденцій в організмі 3. та хвороба ніколи не бувають стійко врівноважені. В організмі, навіть коли він здоровий, можлива наявність не виявленого хвороботворного начала (напр., інкубаційний період розвитку інфекційної хвороби). Водночас для практично здорової людини не виключені суб'єктивні коливання в її самопочутті. Проблема 3. включає як індивідуальні, так і соціально-класові аспекти. Тому розрізняють 3. індивідуума і 3. населення. Стан 3. індивідуума встановлюється за рядом антропометричних, клінічних, морфофізіол., біохім. та ін. показників з урахуванням статі та віку і залежить від геогр., кліматичних, метеорологіч. та соціальних факторів. Стан 3. населення оцінюється за рядом осн. комплексних показників: захворюваністю, фізичним розвитком, смертністю, народжуваністю, непрацездатністю, середньою тривалістю життя, психічним розвитком та ін. 3. населення — соціально-біол. явище, в формуванні якого вирішальну роль відіграють соціально-економічні умови. Здорове та тривале життя — одна з необхідних сторін буття людини. 3. людей, В свою чергу, стає важливою умовою екон. прогресу суспільства; воно є важливим фактором розвитку виробництва та підвищення продуктивності праці. Досягненням СРСР га ін. країн соціалізму порівняно з капіталістич. країнами є відсутність різниці в показниках 3. різних соціальних груп та класів, вищі темпи поліпшення демографічних даних (зокрема, зниження смертності, захворюваності тощо). Особливо по-різному позначаються на стані 3. населення країн з різним суспільним ладом наслідки науково-тех. революції (НТР). У країнах капіталу її досягнення використовуються монополіями для посилення експлуатації трудящих і одержання надприбутків. Це призводить до підвищення захворюваності та травматизму, передчасної старості, втрати працездатності, загрозливого збільшення нервово-психічних захворювань та наркоманії. Проте НТР, в силу свого всесвітнього характеру, породжує й деякі глобальні питання: зрушення в біосфері, забруднення атмосфери та водного басейну, зростання шумів, радіації, урбанізації та ін., які негативно впливають на 3. населення всієї земної кулі. У сучас. людини значно зменшилися контакти з первозданною природою. Вона взаємодіє з нею через елементи штучно створеного середовища (місто, промисловість, транспорт, одяг тощо). В умовах науково-технічної революції зміни життєвого стереотипу людини іноді випереджають її індивідуальні адаптаційні можливості (див. також Адаптаційний синдром). Проте досягнення кібернетики, електроніки, біоніки допомагають людині зменшити її залежність від цих обмежених можливостей. В СРСР та ін. соціалістич. країнах подолання зазначених наслідків науково-тех. прогресу вирішується в загальнодерж. масштабі, в інтересах 3. трудящих. Виходячи з цього принципу, Рад. Союз вніс ряд пропозицій в ООН, спрямованих на об'єднання зусиль всіх д-в в боротьбі за 3. людства. Рад. держава вживає систематичних заходів щодо охорони навколишнього середовища, оздоровлення його, постійного поліпшення житлових умов трудящих, організації їх праці та відпочинку, вільного часу тощо. 19 грудня 1969 прийнято "Основне законодавство Союзу PCP і союзних республік про охорону здоров'я", 15 липня 1971 —"Закон Української PCP про охорону здоров'я". В СРСР право на охорону здоров'я гарантовано Конституцією.

Літ.: Общество и здоровье человека. M., 1973: Философские и социально-гигиенические аспекты учения о здоровье и болезни. М., 1975: Чикин С. Я., Царегородцев Г. И. Что такое здоровье? М., 1976: Амосов H. М. Раздумья о здоровье. М., 1978; Романенко А. Ю. Заради здоров'я людини. К., 1978.

К. С Терновий.

 

Схожі за змістом слова та фрази