Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow гор-гуц arrow ГУБЕРНАТОР
   

ГУБЕРНАТОР

(лат. - правитель) - 1) У Росії 18 - поч. 20 ст. найвищий уряд, чиновник у губернії. Посаду запроваджено 1708. Г. керувався спец, інструкціями, наказами та настановами (1721, 1728, 1764). За цими документами він відповідав за надходження держ. прибутків, розвиток місц. (насамперед казенного) г-ва і торгівлі, брав участь у військ, управлінні (забезпеченні розташованих на тер. губернії військ, спостереженні за рекрут, наборами). Г. були підпорядковані поліція, митниця та пошта, він виконував суд. функції. Очолював губ. канцелярію, яка поступово стала осн. органом губ. управління. При ній діяли військ, команди, за участю яких провадилися збирання податків, рекрут, набори та ін. Згодом функції Г. було докладно викладено у «Наказі» 1837: а) Г. — представник найвищої влади, голова губернського правління; б) Г. — блюститель порядків і законів, у зв'язку з чим він може ревізувати підвладні установи; в) Г. — місц. адміністратор («господар губернії»), який має у своєму підпорядкуванні ряд комісій та комітетів (крім щоденного перебування в губ. правлінні, Г. мав бути присутнім ще в 17 установах). У цьому ж «Наказі» докладно розписано послідовність передачі губернії новому «господареві». В перші десятиліття запровадження посади Г. він підлягав сенатові, який призначав та зміщував губернаторів. З виникненням міністерств посада Г. перейшла до відання МВС. Г. призначався імператором за поданням міністра внутр. справ. Нагляд за діяльністю Г. здійснював сенат (через сенаторів-ревізо-рів), а на місцях - губ. прокурор та жандарм, штаб-офіцер. З 2-ї чверті 19 ст. широко практикувалося призначення військових Г. У разі, коли губернія входила до складу генерал-губернаторства, Г. підлягав генерал-губернаторові. Реформи 60—70-х pp. 19 ст. (передусім земська та міська) дещо зменшили владу Г. Судова реформа усунула Г. від «ревізії» судових справ. Освіта й охорона здоров'я відійшли до системи центр, підпорядкування. Однак права Г. щодо місцевого самоврядування поступово розширювалися. Влада Г. значно зросла після прийняття «Положення про заходи щодо охорони державного порядку та громадського спокою» (1881). У місцевості, де оголошувався «винятковий стан» (стан «посиленої» або «надзвичайної» охорони), Г. надавалося право заборони органів друку, вислання, штрафів, арешту. Він міг створювати особливі військово-поліцій-ні команди, усувати з посад чиновників, представників місц. самоврядування. 1915 було видано циркуляр про передачу всіх поточних справ у відання віце-губернатора. За Г. залишалося тільки заг. керівництво губернією. На посаду Г. призначалися як світські, так і військ, чини. У разі відсутності Г. його функції виконував віце-губернатор. Посаду Г. ліквідовано після лют. революції 1917. Відновлено 1993 у деяких регіонах Рос. Федерації (Московській, Ленінградській, Нижегородській та ін. областях). 2) У ряді сучас. держав Г. — найвища посад, особа в межах певної адм.-тер. одиниці. Напр., у США, Мексиці та Бразилії Г. очолює викон. владу штату; в Іспанії, Бельгії та деяких ін. д-вах — викон. владу провінції, департаменту.

Літ.: Андреевский И. Е. О наместниках, воеволах и губернаторах. СПб., 1864; Блинов И. Губе рнаторы: Истор.-юрид. очерк. СПб., 1905; Ерошкин H. П. История гос. учреждений дорев. России. М., 1983; Посохов С. И., Ярмыш А. Н. Губернаторы и генерал-губернаторы: Харьков, би-огр. словарь. X., 1997.

О. Н. Ярмиш, С. I. Посохов.

 

Схожі за змістом слова та фрази