Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow водол-волод arrow ВОЛИНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
   

ВОЛИНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО

Ізяславське намісництво - адміністративно-територіальна одиниця, утворена за указом Катерини II 1793, після возз'єднання Правобережної України з Росією, на тер. колишніх Волинського та пн. частини Київського воєводств. Спочатку наз. Ізяславським. Адм. центр був у м. Ізяславі (тепер Хмельн. обл.). У 1795 перейменоване на Волинське, адм. центр перенесено до м. Новограда-Волинського (тепер Житомир. обл.); адм. установи тимчасово розміщалися в м. Житомирі. До складу В. н. входило 13 округів (повітів). Владу у В. н. здійснював намісник, який підпорядковувався мінському, волинському (ізяславському) і брацлавському ген.-губернаторові. Відповідно до указу Павла І 1796 В. н., як і ін. намісництва, 1797 було ліквідовано і натомість створено Волинську губернію.

 

Схожі за змістом слова та фрази