— виділення рослиною води й розчинених у ній речовин із перерізаного або ушкодженого стебла (див. Пасока). Зумовлюється наявністю кореневого тиску. У деревних рослин "плач" спостерігається гол. чин. навесні, під час т. з. весняного руху соків; у трав'янистих рослин — на різних етапах їхнього онтогенезу. Тривалість "плачу" варіює від кількох днів (звичайно у трав'янистих рослин) до кількох місяців (у деяких тропічних пальм, агав).
|
