(франц. catouage, англ. tattoo, з полінезійської)— нанесення зображень (візерунків, малюнків) на тіло людини. Найчастіше Т. роблять наколюванням голкою і втиранням під шкіру барвних речовин (сажі, туші, кіноварі), іноді шкіру прошивають пофарбованою ниткою; у темношкірих народів при Т. наносять рубці, які потім мають світліше забарвлення. За первіснообщинного ладу існувало в багатьох народів. Воно було прикрасою або ознакою належності до певного племені, соціальної групи, виконувало функції талісмана, застороги, знака трауру тощо. Найбільше було поширене Т. в Полінезії, де татуїровками іноді прикрашали майже все тіло (навіть язик), в Японії, де Т. подекуди мало вигляд багатоколірних картин. Як пережиток Т. існує і у багатьох ін. народів.
|
