Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нел-нер arrow НЕРЕЄСТРОВІ КОЗАКИ
   

НЕРЕЄСТРОВІ КОЗАКИ

—частина укр. козацтва, яка не була включена урядом Речі Посполитої в реєстр (список прийнятих на держ. службу козаків). Поділ козаків на реєстрових і нереєстрових існував з 1572, коли вперше був запроваджений реєстр. За Н. к. влада не визнавала козац. прав і привілеїв, намагалася перетворити їх на кріпаків. Питання про збільшення реєстру стало традиційним на переговорах козаків з представниками уряду Речі Посполитої. Н. к. брали активну участь у сел.-козац. повстаннях кін. 16 — 1-ї пол. 17 ст. та визвольній війні українського народу 1648—54. Виступаючи проти гніту феодалів, повсталі маси запроваджували в себе козац. порядки — збиралися на ради, обирали отаманів, суддів тощо. Відстоюючи свою свободу, значна частина Н. к. йшла на Запоріжжя. Під час нар.-визвольної війни 1648—54 поділ на реєстрових і нереєстрових козаків перестав існувати. Відновився (див., зокрема, Городові козаки) після 1660, коли замість реєстрів почали складати козац. списки — компути. Однак багато козаків на Лівобережній Україні не було включено в компути. Вони наполягали на збереженні за ними козацьких прав і привілеїв і дістали назву "шукаючих козацтва" (див. "Шукання козацтва"). Поділ на реєстрових і Н. к. остаточно зник після ліквідації царським урядом 1783 козац. війська на Лівобережній Україні.

M. М. Кравець.

 

Схожі за змістом слова та фрази