Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Р-радіо arrow РАДИКАЛИ ХІМІЧНІ
   

РАДИКАЛИ ХІМІЧНІ

групи атомів, що переходять під час хім. реакцій від однієї сполуки до іншої без зміни хім. будови. Атоми і групи атомів, які мають один і більше неспарених електронів і здатні самостійно існувати, наз. вільними Р. х. У номенклатурі хімічній Р. х. (їх наз. також залишками) —це групи атомів з однією або кількома вільними валентностями, утвореними в результаті відщеплення від молекули відповідного числа атомів водню. Так, у неорганічних сполуках Р. х. є гідроксильна група ОН, аміногрупа NH2, кислотні залишки SО4, NО3, CN тощо; в органічних— залишки вуглеводнів (алкіли з алканів — метил СН3, етил С2Н5; арили з ароматичних вуглеводнів— феніл С6Н5, нафтил С10Н7), спиртів, альдегідів та ін. Вільні Р. х.; як правило, дуже реакційноздатні й існують лише короткий час, напр., Н∙, СІ∙. Відомі стійкі (стабільні) вільні Р. х. (напр., трифенілметил (С6Н5)3С ∙), бірадикал ∙О=О∙ — молекула кисню, що містить два неспарені електрони. Вільні Р. х. утворюються шляхом розриву ковалентних зв'язків так, що кількість з'єднуючих електронів ділиться порівну між двома новими частинками. Під час хім. реакцій можуть утворюватися також вільні заряджені Р. х. (катіон-радикали, аніон-радикали). Всі вільні Р. х. відзначаються парамагнетизмом, що лежить в основі визначення і дослідження їх методом електрон, парамагнітного резонансу (ЕПР). Стабільні вільні Р. х. вперше виявив 1900 амер. учений М. Гомберг (1866 — 1947). У серед. 20 ст. М. М. Семенов і С. Гіншелвуд показали важливу роль короткоживучих Р. х. у ланцюгових реакціях (полімеризація, вибух, піроліз). Вільні Р. х. є також проміжними частинками у фотохім. реакціях, гетерогенному каталізі, у ферментативних процесах живих організмів тощо.

О. І. Толмачов.

 

Схожі за змістом слова та фрази