Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГІЛЬДІЇ
   

ГІЛЬДІЇ

(нім. Gilde — корпорація, цех) — 1) у широкому розумінні — різні об'єднання людей (екон., політ., реліг., оборонні тощо) доби раннього Середньовіччя у Зх. Європі, створювані для захисту життя, майна, віросповідання, прав і свобод; 2) у вузькому розумінні — об'єднання купців. Виникнення купецьких Г. відносять до кін. 11 — поч. 12 ст. в Англії, Німеччині, Фландрії та Франції. Г., що об'єднували купців певного міста, спільно перевозили товари, організовуючи каравани і флотилії, забезпечували їх охорону, добивалися сприятливого збуту свого краму шляхом створення заїжджих дворів у ярмаркових експорт, центрах і отримання митних та ін. привілеїв. Вони гарантували своїм членам вигідну реалізацію імпорт, товарів завдяки монополії на роздрібну торгівлю ними у своєму місті. До 16 ст. Г. не знали ні спільних капіталів, ні розподілу заг. прибутку між пайовиками. Кожен учасник об'єднання вів самост. операції на власний розсуд, ризикуючи сам. Г. очолювали старійшина (прево, олдермен) з кількома помічниками і виборна рада. Згодом для вступу до Г. встановили певні обмеження: для дітей членів об'єднання вступні внески були меншими, для «сторонніх» — підвищеними. Статути великих Г. докладно регламентували торгівлю; такі об'єднання намагалися оволодіти торг, шляхами. Деякі Г. перетворювалися на олігархії і жорстоко експлуатували ремісників, чию продукцію вони експортували.

Виникненню Г. у містах Росії передували різні об'єднання купців (гостей) — торг, людей гостинної та суконної сотень; міські громади поділялися за майновою ознакою. Регламент Комерц-колегії 1719 запровадив Г. у рекомендац. порядку. Регламентом Головного магістрату 1721 замість купецьких створено дві Г. «регулярних громадян»: до 1-ї належали банкіри, знатні купці, лікарі, аптекарі, шкіпери купец. кораблів, золотарі, сріблярі, іконники та живописці; до 2-ї —дрібні торгівці, ремісники, власники заїжджих дворів. З організацією 1722 цехів частина ремісників опинилася за межами Г. Решту населення (чорноробів, наймитів) віднесено до «нерегулярних громадян». Цар. маніфестом 17.III.1775 міське населення було поділене на міщан (з капіталом до 500 руб.) та власне купців (500 руб. і більше). Останніх розмежували на три Г.: до 3-ї належали купці з капіталом до 1 тис. руб., до 2-ї — від 1 до 10 тис, до 1-ї —понад 10 тис. руб. Гільдійське купецтво звільнялося від подушної податі, яка була замінена збором у розмірі 1 % з оголошеного капіталу, а також від рекрут, повинності, заміщеної грош. внеском. Упродовж 18 — 1-ї пол. 19 ст. змінювалися як розміри мінімального оголошеного капіталу для права належати до Г., так і величина гільдійського та ін. зборів. Гільдійська реформа 1824 була спрямована на обмеження дрібної торгівлі для осіб неміських станів і зміцнення позицій корпорат. купецтва. 1863 скасовано 3-ю Г., а 1898 взагалі відмінено обов'язковість запису до гільдій. Відтоді належність до Г. фіксувала станові права лише купців. Заняття промисловістю і торгівлею більше не залежало від членства в Г., однак ці об'єднання проіснували до 1917. Купецькі та інші Г. існували і в Україні, коли вона була у складі Росії. Разом з тим тут мала місце й цехова форма об'єднання міських жителів за профес. принципом.

Літ.: Варадинов Н. Гильдии. «Журнал М-ва внутр. дел», 1861, кн. 9; Яковцевский В. Н. Купеч. капитал в феод-крспост. России. М., 1953; Рьіндзюнский П. Г. Город, гражданство в дореформ. России. М., 1958; Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 6. К., 1995.

В. Ф. Смолянюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази