Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow новал-нож arrow НОВГОРОДСЬКА ОБЛАСТЬ
   

НОВГОРОДСЬКА ОБЛАСТЬ

— у складі РРФСР. Утворена 5.VII 1944. Розташована на Зх. Європ. частини СРСР. Площа 55,3 тис. км2. Нас. 725 тис. чол. (1980). Осн. населення — росіяни, живуть також українці, білоруси та ін. Міськ. нас.— 66%. Поділяється на 21 район, має 10 міст і 21 с-ще міськ. типу. Центр — м. Новгород. Нагороджена орденом Леніна (1967).

Зх. частина Н. о. зайнята Приільменською низовиною, східна — Валдайською височиною (заввишки до 296 м, г. Рижоха). На Пн. Сх.— Тіхвінське пасмо (заввишки до 280 м). Корисні копалини: буре вугілля, торф, вогнетривкі й буд. глини, вапняки, кварцові піски, мінеральні фарби, боксити. Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня від —7,5 до —10,2°, липня +16,5, +17,5°. Опадів 700—800 мм на рік. Найбільші ріки — Волхов (витікає з оз. Ільмень), Шелонь, Ловать, Мста (впадають в це озеро). Крім оз. Ільмень, на тер. Н. о. розташовані озера Валдайське, Пірос, Вельє та багато ін. Грунти переважно підзолисті. Н. о. розташована в зоні хвойних лісів, якими зайнято понад 50% її тер. Подекуди трапляються діброви. Значні площі зайняті луками і торф'яними болотами. Провідна галузь пром. комплексу Н. о.— точне машинобудування й металообробка. Розвиваються хім., лісова, скляна і фарфоро-фаянсова, легка та харч. пром-сть. Гол. маш.-буд. підприємства розміщені в Новгороді (об'єднання "Волна", "Планета", "Злкон", "Комплекс"), Є підприємства хімічного машинобудування, виробництво приладів і медичних інструментів (Стара Руса), верстатів-автоматів для деревообр. пром-сті (Боровичі) та ін. Хім. пром-сть представлена виробн. азотних добрив та скловолокна (Новгород). Гол. центри дере-вообр. й целюлозно-паперової пром-сті — Парфіно, Окуловка, Боровичі, Чудово, Пестово. В м. Боровичах — комбінат вогнетривів (працює на місц. сировині). Виготовлення фарфоро-фаянсових виробів у селищах Краснофарфорному та Пролетарії. Значна кількість підприємств легкої (льонообробні, швейні, трикотажні) та харч. пром-сті. Збереглися кустарні промисли — виготовлення доріжок, виробів з бересту, металу; різьблення на дереві. У смт Крестцях — ф-ка "Крестецька строчка" по виготовленню строчковишитих виробів. Добування торфу. С. г. спеціалізується на льонарстві та м'ясо-мол. скотарстві. Вирощують зернові (ячмінь, пшениця, жито, овес), картоплю, овочі, кормові культури. Розводять велику рогату худобу, овець, свиней і птицю. Н. о. перетинає з-ця Москва — Ленінград, є також лінії: Бологое — Псков, Ленінград — Дно, Луга — Новгород. Використовуються автомоб. та водні шляхи. В області — політех. і пед. ін-ти, 14 серед, спец. навч. закладів. Драм. театр у Новгороді. Музеї: Новгородський держ. об'єднаний історико-архіт. і худож. музей-заповідник з філіалами (музей народного дерев'яного зодчества "Вітославлиці" у Новгороді, краєзнавчі музеї в містах Стара Руса, Валдай, Боровичі; меморіальні будинки-музеї Ф. М. Достоєвського в Старій Русі, М. О. Некрасова та Г. І. Успенського в м. Чудово, Музей-садиба О. В. Суворова у с. Кончанському-Суворовсько-му). На тер. області — 7 санаторіїв, у т. ч. бальнеогрязьовий у Старій Русі. Гол. центри туризму: Новгород, Стара Руса, Валдай (пам'ятка архітектури 17 ст. Іверський монастир на одному з островів Валдайського озера).

Новгородська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази