— метод дефектоскопії, що грунтується на використанні інфрачервоного проміння. Вдаючись до І. д., контрольований виріб нагрівають (він стає джерелом інфрачервоного випромінювання), а наявність дефектів встановлюють, якщо т-ра поблизу дефектного місця відрізняється від три сусідніх (бездефектних) ділянок хоч на кілька десятих градуса. Інфрачервоне випромінювання контрольованого виробу вимірюють фотоелементами, фоторезисторами, болометрами тощо. І. д. застосовують у машино- і приладобудуванні, електронній техніці та ін.
