Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow бо-бюр arrow БУРЦЕВ
   

БУРЦЕВ

Володимир Львович [17(29).ХІ 1862, форт Перовський Закаспійської обл., тепер РФ - 21.VIII 1942, Париж] - рос. публіцист, видавець. Навч. 1882—85 на фіз.-мат. і юрид. ф-тах Петерб. і Казан, ун-тів. 1885 арештований за участь у народовольчому русі, а 1886 засланий до Сибіру. 1888 втік із заслання, емігрував до Швейцарії. Пізніше жив в Англії та Франції. В еміграції видавав газети «Свободная Россия» (Женева, 1889), «Общее дело» (Париж, з 1909), «Будущее» (Париж, 1911—14), журнали «Народоволец» (Лондон, з 1897; Женева, з 1903) та «Былое» (Лондон, Женева, 1900-04; Петербург, 1906— 07; Париж, 1908-13). Не входячи до жодної партії, намагався об'єднати рос. еміграцію навколо ідей конституціоналізму. За статті, які закликали до вбивства рос. царя, англ. суд засудив Б. до 18 місяців каторж. в'язниці. Вивчав історію рев. руху в Росії, видав на цю тему зб. «За сто лет (1800—1896 гг.)» (т. 1-2, Лондон, 1897). З 1906 займався викриттям провокацій у рев. русі. Протягом 1908—14 викрив багатьох таємних агентів департаменту поліції, у т. ч. провокаторів Є. Азефа, А. Гартінга, Я. Житомирського та ін. За фактами виявлених Б. провокацій вносилися запити до Держ. думи, уряд змушений був давати пояснення. У серпні 1914 повернувся до Росії, в січні 1915 був за-арешт. і висланий до Сибіру. Амністований за клопотанням франц. уряду. В кінці 1915 повернувся до Петрограда. В 2-й пол. 1917 на сторінках своєї газ. «0.бщее дело» розгорнув антибільш. кампанію, звинувачуючи більшовиків у зв'язках з нім. командуванням. Виступав за «тверду владу». Критикував Тимчас. уряд за нерішучість, виправдовував заколот генерала Л. Корнілова. 25.X (7.XI) 1917 був арештований за розпорядженням Л. Троцького, став першим політичним в'язнем рад. влади. В лютому 1918 був звільнений, утік за кордон, поновив видання у Парижі газ. «Общее дело». Безуспішно прагнув об'єднати різні кола антирадянсь-кої еміграції для спільної боротьби з більшовиками.

У 20—30-х рр. намагався вести боротьбу з рад. агентурою у середовищі рос. еміграції. Виступав проти розпалюваного нім. нацистами антисемітизму, надрукував кілька антифашист, статей, за що в період окупації Франції переслідувався гестапо. Автор книжок: «У боротьбі з більшовиками і німцями» (1919), «Боротьба за вільну Росію» (т. 1, 1923), «Ювілей зрадників і вбивць (1917— 1927)» (1927), «У погоні за провокаторами» (1928) та ін.

Літ.: Давыдов Ю. В. Бурный Бурцев. «Огонек», 1990, № 47, 48, 50; Лурье Ф. М. Хранители прошлого. Ленинград, 1990; Владимир Бурцев и его корреспонденты. «Отечеств, история», 1992, № 6. В. М. Чисніков.