Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГЕРМЕНЕВТИКА ЮРИДИЧНА
   

ГЕРМЕНЕВТИКА ЮРИДИЧНА

(грец.) — мистецтво тлумачення, розуміння, від — пояснюю, тлумачу) — одна з доктрин теорії природного права. її прихильники (А. Кауфман, В. Хассемер та ін.) трактують це право як таке, що історично розвивається і є «справедливим для даного часу». На їхню думку, природне право випливає з ідеї права, або справедливості, яка передбачає форм, рівність індивідів, їх безпеку, відсутність щодо них сваволі тощо. Ідея права (сфера належного), тобто осн. правоположення і принципи, які є загальними, надпозитивними, істотними для даного часу, приводиться у відповідність із можливим фактичним (життєвим) порядком речей (сферою реального). Це досягається в процесі пошуку права, в межах якого і створюються позит. правові норми (закони, звичаї, прецеденти). З ін. боку, у цьому ж процесі виникають і розвиваються реальні життєві явища. Результатом є правові рішення, або ж право у матеріальному розумінні, тобто «конкретне, матеріально-позитивне, значуще для даної ситуації історичне право». З цього погляду право трактується як відповідність належного та реального. Категорія праворозуміння — першоджерельна у Г. ю. Це поняття означає не просто пізнання права, а процес, завдяки якому на фунті «живої історичної мови» відбувається становлення конкр. істор. права. Г. ю. тлумачить право як продукт герменевт. праворозуміння, яке конструюється засобами мови. Отже, вказана теорія спирається не на норми, а на правовідносини, правові рішення, правову поведінку. А «конкретно-історичне право», що створюється відповідно до герменевт. природного права, є мережею подій та актів поведінки. У процесі герменевтич. праворозуміння щоразу, в кожній конкр. дії, досягається відповідність належного та наявного, закону і факту. У результаті норма позит. права і «фактичний порядок речей», належне і наявне приводяться у відповідність і виникає «конкретне, реальне, історичне право». Розуміння та реалізація позит. права суддями й адміністраторами є не лише його застосуванням — своєю діяльністю вони практично створюють правові норми. Завдяки цій діяльності та праворозумінню і функціонує «конкретне історичне право».

Літ.: История полит, и правовых учений. М., 1988; История полит, и правовых учений. М., 1991.

А. М. Колодій.

 

Схожі за змістом слова та фрази