Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кару-кау arrow КАТАР
   

КАТАР

(грец. букв.— стікання), катаральне запалення — запалення слизових оболонок, що супроводиться їх почервонінням, набряком, утворенням та виділенням рідини (випоту, або ексудату). Залежно від характеру ексудату розрізняють серозний К. (виділення прозорого рідкого ексудату), слизовий К. (густий, тягучий ексудат, що містить велику кількість слизу в злущені епітеліальні клітини) та гнійний К. (виділення гнійного ексудату з домішкою слизу) Спричинює К. найчастіше інфекція (напр., катар верхніх дихальних шляхів і бронхів). К. шлунка -гастрит, виникає при порушенні харчування, курінні, зловживанні алкоголем, отруєнні тощо. К. бувають гострі і хронічні. При гострому К. виділення ексудату поступово зменшується і настає повне видужання. При неправильному і несвоєчасному лікуванні гострий К. переходить у хронічний. Хронічні К. тривають кілька років, періодично загострюються і призводять до тяжких необоротних змін слизової оболонки — атрофії, гіпертрофії. К. шлунка спричинює порушення виділення шлункового соку, бронхів — розвиток запалення легень та ін. легеневі захворювання. Профілактика: запобігання з переохолодженням, загартовування організму, боротьба з шкідливими звичками. Лікування — залежно від того, який орган уражений катаром.

В. І. Кривоший.

 

Схожі за змістом слова та фрази