(Polo) Марко (бл. 1254, Венеція —8.І 1324, там же) — італ. мандрівник і письменник. Бл. 1271 вирушив у подорож на Схід разом з батьком, дядьком і венеціанськими купцями. Пройшовши через Малу Азію, Іранське нагір'я, Памір і Кашгарію, П. прибув до Пн. Китаю. У Китаї прожив бл. 17 років. Не раз мандрував по країні. До Венеції П. повернувся морем з Пд. Китаю через Іран 1295. Бл. 1297 П. потрапив у полон до генуезців, був ув'язнений. У в'язниці він продиктував т. з. "Книгу Марко Поло" (1298) — цінне джерело з географії, етнографії, історії країн Сходу. У "Пролозі" цієї книги П. згадує і про попередні подорожі Нікколо Поло та Маттео Цоло (батька і дядька), які побували у Солдайї (тепер Судак), а також, як вважають дослідники, пройшли по Пд. берегу Криму, відвідали Поволжя.
