Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УКРАЇНКА
   

УКРАЇНКА

Леся [Леся Українка; справжнє прізв., ім'я та по батькові — Косач-Квітка Лариса Петрівна; 13(25).II 1871, м. Новоград-Волинський, тепер Житом, обл. — 19.УІІ (1.УІІІ) 1913, м. Сурамі, Грузія; похована у Києві] — укр. поетеса і громадська діячка. Мати У. — письменниця Олена Пчілка, батько — П. А Косач, юрист. Здобула ґрунтовну дом. освіту. Знала 10 мов, у 19 років написала для мол. сестер «Стародавню історію східних народів». У 90-х рр. встановила зв'язок із с.-д. орг-ціями Києва і Львова. За рев. діяльність переслідувалася цар. урядом. Друкуватися почала 1884 у Львові в журн. «Зоря» . В поезії У. переважає громад.-політ, лірика, пройнята ідеями гуманізму. Сусп.-політ, погляди У. значною мірою сформувалися під впливом творів М. П. Драгоманова, І. Я. Франка, європ. соціалістів. Ці погляди знайшли свій вияв у працях У.

Леся Українка - leksika.com.ua

«Державний лад» (1898, незакінчена), «Безпардонний "патріотизм"» (1895), «Не так тії вороги, як добрії люди» (1897), у післямові до брошури польс. соціаліста Ш. Дікштейна «Хто з чого жиє» (1901) та ін. Походження д-ви У. пов'язувала із «завоюванням» одного народу іншим. З ін. боку, д-ву вона розуміла не тільки як об'єднання одного або кількох народів, підкорених «одному царю або одному правителю», а й як зосередження політичної влади в руках панівного класу. У. гостро критикувала абс. монархію Росії. У ст. «Голос однієї російської ув'язненої» (1896) вона засуджувала не окр. сторони самодержавства, а всю імперську систему, називала цар. Росію тюрмою народів. Абс. монархію зображувала як владу, що не обмежена законом і спирається на насильство та свавілля. Проблему співвідношення свободи і держ. влади, прав і свобод людини У. розглядала в тісному зв'язку з проблемою економічної та політичної свободи. Поняття свободи людини сприймалося нею ширше, ніж поняття прав людини. Наявність юридично закріплених політ, прав гр-н у д-ві, зазначала У, ще не означає наявність свободи для трудящих. Констатуючи юрид. рівність гр-н Швейцарії, вона зауважувала, що свободи для трудящих досі не досягнуто в жодній д-ві. Найвільнішою д-вою, писала вона у праці «Державний лад», можна назвати таку, де люди мають усі права, які тільки встановлені у світі. Повнота політ, свободи, наявність широких соціальних і політ, прав (передусім свободи слова і совісті), участь гр-н в управлінні сусп-вом залежали, на її думку, як від держ. устрою, так і від екон. умов, що є його основою. Держ. устрій, за якого «гроші, вшська, поліція і уряд» перебувають «у руках багачів», не може дати ні політичної, ні екон. свободи трудящим. Досягнення політичної свободи юна вбачала у «суспільній і культурній» перебудові д-ви при обов'язковому «фактичному визволенні робітників» (до робітників У. відносила бщне селянство, робіт, клас, трудову інтелігенцію), яке є неможливим без знищення експлуатації, класів, приват, власності. Серед нагальних політ, свобод У. називала свободу слова і совісті. Свободу слова вона розуміла як гарантоване право висловлювати свої думки в пресі, на зборах, у т. ч. критикувати наявний лад. Свобода совісті, за У., — це право людини на «релігійне почуття», вільне від насильницького нав'язування релігії. До проблеми нац. свободи У. підходила з позицій взаємоповажання народів і солідарності трудящих. Розірваність укр. земель розглядала як тимчасове явище. У. активно виступала за возз'єднання укр. територій у складі вільної д-ви. Вона вбачала повноту політ, свободи народу в наявності «власного закону, свого права», в утвердженні народовладдя. Те.: Публікації. Статті. Дослідження, т. 2. К., 1956; Зібр. тв., т. 1-12. К., 1975-79.

Літ.: Головаха І. Сусп.-політ, і філос. погляди Лесі Українки. К., 1953; Косач-Кривинюк О. Леся Українка. Хронологія життя і творчості. Н.-Й., 1970; Костюк Г. Леся Українка і Винниченко. «Сучасність», 1971, № 7; Скоропис О. Незнана Леся Українка. Листи Лесі Українки до Михайла Кривинюка. «Дніпро», 1995, № 5—6; Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. Історія політ, і прав, вчень. К., 2001.

О. Ф. Скакун.

 

Схожі за змістом слова та фрази