орден мечоносців — нім. католицький духовно-лицарський орден. Офіційна назва — "Брати воїнства Христового". Засн. 1202 при підтримці папи римського Інокентія III для загарбання Сх. Прибалтики. Члени ордену М. носили білий плащ з зображенням червоного меча і хреста (звідси назва). На поч. 13 ст. здійснили хрестові походи проти прибалтійських народів. М. вторглися на територію Полоцького князівства й почали загрожувати Новгороду й Пскову. В 1234 побл. Дерпта (су-час. Тарту) війська новгородського князя Ярослава Всеволодовича, а 1236 біля Сауле (сучас. Шауляй) литовці розгромили М. Залишки ордену 1237 злилися з Тевтонським орденом. Відгалуженням Тевтонського ордену в Прибалтиці став Лівонський орден.
|
