— у південній частині Іркутської обл. РРФСР. Пл. 42,7 тис. км2. Балансові запаси вугілля за категоріями А + В + С, становлять 7034 млн. т (1978). У геоструктурному відношенні І. в. б. являє собою Присаянський передгірський прогин, розміщений в зоні зчленування Сибірської платформи з Байкальською складчастою системою. Вугленосна товща представлена нижньо- і середньоюрськими (див. Юрський період і юрська система) та частково неогеновими (див. Неогеновий період і неогенова система) континентальними відкладами. В товщі юрських відкладів виявлено до 65 пластів і проверстків вугілля потужністю від кількох сантиметрів до 18 м. Глиб. залягання — до 400 м. Виявлено 29 родовищ, осн. з них — Черемховське, Забітуй-ське, Нукутське, Азейське, Ново-метьолкінське, Мугунське. В зх. частині басейну — буре вугілля, у східній — кам'яне. Вугілля середньої зольності (вміст золи 7— 15%, рідше до 23%), з високим вмістом сірки (на деяких родовищах більше 10%). Поклади вугілля в І. в. б. виявлено 1869, у 1896 почали його видобування.
