Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow велико-верт arrow ВЕРСТАТОБУДУВАННЯ
   

ВЕРСТАТОБУДУВАННЯ

- галузь машинобудування, підприємства якої випускають металообробні й деревообробні верстати, автоматичні й напівавтоматичні лінії, комплексно-автоматичні виробництва для виготовлення машин і виробів з металу, ковальсько-пресове та ливарне устаткування. В.- серцевина машинобудування; рівень розвитку В. визначає науково-технічний прогрес у машинобудуванні, а також в ін. галузях пром-сті. Виробн. найпростіших верстатів відоме ще за давніх часів. Поява досконаліших ме-талообр. верстатів тісно пов'язана з розвитком великого капіталістичного виробн. і організацією пром. підприємств заводського типу. Значний вклад у розвиток В. вніс рос. механік А. К. Нартов. У 30-х рр. 18 ст. він сконструював верстат з мех. супортом. Пром. вироби, металообр. верстатів у Росії почалося 1790 на з-ді Берда в Петербурзі. В 1913 в Росії було вироблено 1,8 тис. металорізальних вітчизн. верстатів. В. як галузь пром-сті створено в країні по суті за роки Рад. влади. Першими почали випускати металоріз, верстати з-ди "Красньїй пролетарий" у Москві, ім. Я. М. Свердлова в Ленінграді та ін. За довоєнні п'ятирічки введено в дію ряд великих підприємств галузі, значно розширено номенклатуру продукції, зокрема почали виробляти верстати-автомати й напівавтомати. В 1940 випуск металорізальних верстатів в СРСР зріс проти 1913 в 32 рази. У післявоєнні роки в країні створено потужну базу В. Відбудовано, реконструйовано й технічно переоснащено існуючі підприємства галузі, збудовано багато нових. Спеціалізовані підприємства В. країни випускають широку номенклатуру універсальних і спец. верстатів - бл. 3000 типорозмірів. Освоєно виробн. унікальних верстатів: токарних для обробки виробів діаметром до 5 м, токарно-карусельних для обробки виробів діаметром до 20 м, горизонтально-розточувальних з діаметром шпинделя до 320 мм, поздовжньо-фрезерних та ін., пресів зусиллям 70 тис. т. Успішний розвиток електроніки дав змогу організувати виробн. верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК), що характеризує новий напрям розвитку В. Верстати з ЧПК є одним з осн. видів устаткування, за допомогою якого можна автоматизувати технологій, процес на підприємствах з різними типами виробн. На верстатобудівних з-дах постійно вдосконалюються технологія й організація виробн., застосовується потокове виробн. Дедалі ширше впроваджується електрофіз. і електрохім. процеси обробки металу, розмірна обробка світловим променем та ін. У 1976 в країні було вироблено 730 комплектів автоматичних і напів-автоматич. ліній для машинобудування і металообробки (1950-10). СРСР за виробн. металорізальних верстатів посідає одне з перших місць у світі. На Україні до 1917 В. фактично не існувало. В 1913 тут було вироблено тільки 65 металорізальних верстатів. У 1924 на Одеському з-ді ім. В. І. Леніна було організовано виробн. болторізальних, а згодом свердлильних верстатів (див. Одеський завод радіально-свердлильних верстатів імені В. І. Леніна); з 1926 Лубенський з-д "Комунар" почав випускати токарні верстати; ковальсько-пресові машини в цей час випускав маш.-буд. з-д у м. Краматорську. Значного розвитку на Україні В. набуло за роки п'ятирічок. У республіці працюють десятки спеціалізованих з-дів галузі. Серед них найбільші: Київський завод верстатів-автоматів імені О. М. Горького, Харківський верстатобудівний завод імені С. В. Косіора, Краматорський завод важкого верстатобудування імені В. Я. Чубаря, одеські з-ди - радіально-свердлильних верстатів і пресів та автоматів, Дніпропетровське виробниче об'єднання по випуску важких пресів, Житомирський завод верстатів-автоматів та ін. Україна виробляє (1976) понад 15% металорізальних верстатів і ковальсько-пресових машин загальносоюзного випуску їх. В. України займає провідне місце в СРСР по виробн. багатошпиндельних токарних автоматів і напівавтоматів, радіально-свердлильних верстатів, алмазнорозточувальних, круглошліфувальних, зубодовбальних, важких токарних верстатів та ін. Основними напрямами розвитку народного господарства СРСР на 1976-1980 роки передбачено збільшити виробн. металорізальних верстатів і ковальсько-пресових машин в СРСР у 1,5-1,6 раза. Розвиток здійснюватиметься за рахунок поліпшення структури вироблюваного устаткування. Випереджаючими темпами розвиватиметься виробн. устаткування з числовим програмним керуванням, комплексів, що керуються електронними обчислювальними машинами, високопродуктивних спец. верстатів і автоматичних ліній, автоматизованих ливарних і ковальсько-пресових машин; буде організовано серійне виробн. автоматичних маніпуляторів з програмним керуванням. Значного розвитку В. набуло в ін. соціалістичних країнах - Польщі, Чехословаччині, Румунії, НДР, Болгарії, Угорщині та ін. Серед капіталістичних країн В. найбільш розвинуте в США, ФРН і Японії.

Літ.: Научно-технический прогресе в Украинской ССР. 1961 - 1970. К., 1971; Совершенствование специализации межотраслевых производств в машиностроении УССР. К., 1975; Пашута Н. Т., Гриценко П. Ф. Пятилетка машиностроителей. К., 1976; Костоусов А. И. Станкостроительная и инструментальная промышленность в девятой пятилетке. М., 1976.

Ю. Л. Соляник.

ВерстатобудуванняВерстатобудування

 

Схожі за змістом слова та фрази