Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow А-авіл arrow АВІАЦІЯ
   

АВІАЦІЯ

(франц. aviation, від лат. avis - птах) - 1) Літання на апаратах, важчих за повітря. До найпоширеніших апаратів такого типу належать літаки, вертольоти і планери. Осн. устаткування літаків і вертольотів: авіаційні двигуни; тягнучі і підйомні повітряні гвинти; електромех., гідравлічні і пневматичні пристрої для забезпечення зльоту, посадки, керування; авіац. прилади і системи (повітряної швидкості покажчик, висотомір, авіагоризонт, автопілот та ін.); навігаційні і радіолокаційні пристрої; засоби електроніки тощо. До наземних авіац. засобів належать радіотех. установки (радіостанції, радіомаяки, радіолокаційні станції), світломех., кодові та сигнальні вогні. Для зльоту, посадки, розміщення й обслуговування літальних апаратів призначені аеродроми й аеропорти. Піонерами А. були франц. моряк Ле Брі (здійснив 1857-67 польоти на збудованому ним планері), нім. інженер О. Лілієнталь (збудував і випробував 1891-96 кілька планерів), рос. морський офіцер О. Ф. Можайський (одержав 1881 перший патент на літак, обладнаний паросиловою установкою). Уперше 1890 відірвався від землі літак (з паровим двигуном) франц. інженера К. Адера. У 1903 піднялися в повітря на літаку з двигуном внутр. згоряння (мал.) амер. винахідники брати У. і О. Райт. В Росії (1909-14) розроблено оригінальні літаки конструкції Я. М. Гаккеля, Д. П. Григоровича та ін. В Зх. Європі, гол. чин. у Франції, створюють свої літаки А. Сантос-Дюмон, Ф. Фербер, Л. Блеріо. 5.VI 1910 проф. Київ, політехнічного ін-ту О. С. Кудашов уперше в Росії зробив політ на літаку (біплані) власної конструкції. Пріоритет у конструюванні вертольоту (1909) належить студенту Київ, політехнічного ін-ту І. І. Сікорському, теорію вертольоту розробив (1910-12) рос. інженер Б. М. Юр'єв. Популяризації і розвиткові А. сприяли польоти рос. льотчиків М. Н. Єфімова, М. Є. Попова, Г. В. Алехновича, Б. І. Россинського, С. І. Уточкіна та ін. Дальшого розвитку А. набула в роки 1-ї світової війни: швидкість літаків зросла з 90-120 до 220 км/год, їхня стеля - від 3 до 7 тис. м. Рос. військовий льотчик П. М. Нестеров розробив основи тактики повітряного бою (маневр) і техніки пілотажу - розвороти та замкнені кола в горизонтальній (віражі) і вертикальній (Нестерова петля) площинах. Першим (1916) ввів літак у штопор, щоб продемонструвати спосіб виходу з нього, рос. льотчик К. К. Арцеулов. В СРСР А. досягла особливого розвитку в період соціалістичної реконструкції нар. г-ва. Екіпаж льотчика М. М. Громова на літаку "Пролетарий" конструкції А. М. Туполева здійснив (1926) переліт по Європі. На літаку "Страна Советов" (того ж конструктора) з двома двигунами екіпаж льотчика С. О. Шестакова пролетів (1929) з Москви до Нью-Йорка через Сибір і Камчатку, подолавши віддаль 21 242 км. У 1937 на літаках типу АНТ-25 екіпажі В. П. Чкалова і М. М. Громова зробили безпосадочні перельоти з Москви до Пн. Америки через Пн. полюс. 28.11 1940 здійснив перший політ ракетоплан С. П. Ко-рольова. У 1942 піднявся в повітря літак конструкторів О. Я. Березняка і О. М. Ісаєва (з конструкторського бюро В. Ф. Болховітінова). На літаку був установлений рідинний реактивний двигун конструкції Л. С. Душкіна. В США літак з рідинним двигуном випробувано 1943, в Німеччині - 1944. На кінець 2-ї світової війни літаки-винищувачі досягли швидкості 700 км/год, далекості - З тис. км і стелі - 13,5 тис. м, літа-ки-бомбардувальники - швидкості до 600 км/год, стелі 10,5 тис. м та бомбового навантаження 5-6 тис. кг. Літаки авіаконструкторів С. В. Ільюшина, А. М. Туполєва, В. М. Петлякова, О. С. Яковлєва, А. І. Мікояна, С. О. Лавочкіна, М. М. Полікарпова та ін. (Іл-2, Іл-4, Ту-2, Пе-2, Як-1, Як-3, Як-9, МіГ-3, Ла-5, По-2 тощо) за льотно-технічними показниками переважали нім. бомбардувальники Ю-88 і Дорньє-117, винищувачі Ме-109, ФВ-190 та ін. Дальший розвиток А. був пов'язаний із створенням потужних і легких газотурбінних двигунів, а також літаків, що завдяки своїм формам були здатні розвивати надзвукові швидкості. В СРСР до таких літаків належать, напр., винищувач МіГ-21, багатоцільовий літак Як-28, винищувач-бомбардувальник Су-7. Випробувано літаки вертикального зльоту і посадки, літаки із змінюваною у польоті геометрією крила. Широкого розвитку набули вертольоти. В СРСР створено (1968) найбільш вантажопідйомний у світі вертоліт В-12 конструкції М. Л. Міля. На кін. 70-х рр. швидкість літаків досягла 3000-3500 км/год, стеля - понад 30 тис. м, далекість - понад 10 тис. км. На авіалініях СРСР експлуатують турбореактивні й турбогвинтові пасажирські літаки Ту-134, Ту-154, Як-40, Іл-62, Іл-18, Іл-76, Ан-24 та ін. У 1965 створено найбільш вантажопідйомний у світі транспортний літак Ан-22 ("Антей") конструкції О. К. Антонова. На літаку Ан-22 встановлено чотири турбогвинтові двигуни потужністю 15 тис. к. с. кожний. 26.Х 1967 на літаку Ан-22 було піднято рекордний вантаж 100444,6 кг на висоту 7848 м. У 1968 створено надзвуковий літак Ту-144 конструкції А. М. Туполєва. 2) Наука, що визначає принципи й засоби літання на апаратах, важчих за повітря. Грунтується на фізиці, математиці, аеродинаміці, газовій динаміці, аеронавігації тощо. З поч. 20 ст. розвиваються аеродинаміка, теорія польоту, наука про міцність літальних апаратів, теорія двигунів, ретельно вивчається атмосфера. Вирішальний вплив на розвиток А. мали праці з аеродинаміки, механіки і гідромеханіки рос. вчених М. Є. Жуковського, С. О. Чаплигіна, укр. рад. вченого Г. Ф. Проскури, франц. інженера А.-Г. Ейфеля, нім. вченого Л. Прандтля та ін. Жуковський і Чаплигін розробили формулу підйомної сили крила, вихрову теорію повітряного гвинта, створили (1902) аеродинамічну трубу й заснували (1904) перший в Європі аеродинамічний ін-т у Кучині (під Москвою), де розроблялися питання, пов'язані з літанням апаратів, важчих за повітря. Велике значення для А. мали дослідження рос. винахідника К. Е. Ціолковського, який обгрунтував можливість польотів у космос і створив кілька схем реактивних двигунів. У процесі розвитку авіац. науки виникли нові її галузі: теорія ракетного руху, космонавтика та ін. 3) Організація (служба), що використовує для польотів різноманітні апарати, важчі за повітря. Розрізняють А. військову й А. цивільного повітр. флоту. Військ. А. ще на зорі її існування застосовували у війнах - італо-тур. (1911-12) і балканських (1912-13). Перший авіа-загін у рос. армії був сформований 1911. Кращим бомбардувальником тих часів був літак з чотирма двигунами "Илья Муромец", збудований 1913. За вказівкою В. І. Леніна 29.Х 1918 створено перший соціалістичний авіазагін з чотирьох екіпажів, що взяв участь у відбитті атак білогвардійців на Петроград. У роки громад, війни було сформовано авіачастини і школи, організовано ЦАП (Центр, аерогідродинамічний ін-т) під керівництвом М. Є. Жуковського і Центр, управління військ, авіації. Військово-повітряні сили - один з осн. видів збройних сил СРСР. А. Цивільного повітряного флоту широко застосовується для перевезення пасажирів, пошти і вантажів. В СРСР першу авіалінію відкрито (1923) між Москвою і Нижнім Новгородом (тепер м. Горький). її протяжність - 420 км. На Україні 1924 почались польоти на маршрутах Харків - Одеса, Харків - Київ. У 1928 відкрилась перша на Україні міжнар. траса Харків - Баку - Пехлеві (Іран). Цивільний повітр. флот СРСР є найбільшою авіакомпанією світу. У 1976 він перевищив 100 мільйонний рубіж перевезень пасажирів. Протяжність його трас - понад 800 тис. км, з них 350 тис.- міжнар. Вони зв'язують всі республіки й обласні центри СРСР (всього понад 3500 населених пунктів), а також СРСР з 75 країнами земної кулі (1977). А. спец, застосування оснащена літаками Ан-2, Ан-12, Іл-14, вертольотами Мі-2, Мі-4, Мі-6, Мі-8, Мі-ЮК, Ка-26 та ін. Див. також Авіаційна промисловість, Повітряний транспорт. Іл. див. на окремому аркуші, с. 224-225.

Літ.: Шавров В. Б. История конструкций самолетов в СССР до 1938 года. M., 1969; Ляховецкий M. Б.,Пузынин P. Г. Крылья республики. К., 1973; Яковлев А. С. Советские самолеты. М.. 1975.

О. К. Антонов.

авіація

 

Схожі за змістом слова та фрази