Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ско-слова arrow СЛОБІДСЬКІ КОЗАКИ
   

СЛОБІДСЬКІ КОЗАКИ

— козацьке населення Слобідської України. Рос. уряд, заінтересований у зміцненні пд. кордонів д-ви та в колонізації окраїн, сприяв переселенню сюди укр. козаків, які переходили на тер. Рос. д-ви, щоб позбутися нац.-реліг. гніту Речі Посполитої. Перші козац. слободи заснували 1638 козаки — учасники Острянина повстання 1638. Осн. маса переселенців виконувала козац. службу, користувалася правом самоврядування. Особливо посилився потік переселенців з України під час визвольної війни українського народу 1648—54. Слобідські козац. полки брали участь у походах і війнах Росії проти Османської імперії і Кримського ханства, у Північній війні 1700—21. З посиленням феод.-кріпосницького і соціального гніту зростало невдоволення в середовищі слобідського козацтва. Козаки і селяни брали активну участь у селянських війнах під проводом С. Т. Разіна (1667—71), О. І. Пугачова (1773—75), повстаннях І. Дзиковського (1670), К. О. Булавіна (1707—09), гайдамацькому русі. Після включення Слобідської України до складу Слобідсько-української губернії (1765) слобідські козац. полки було реорганізовано в регулярні гусарські полки. Козаків і підпомічників було позбавлено козац. привілеїв і перетворено на військових обивателів. Козац. старшина одержала офіцерські звання і права рос. дворянства. Л. Г. Мельник.

 

Схожі за змістом слова та фрази