Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow мінл-міш arrow МІСТ
   

МІСТ

— споруда, що прокладає шлях над перешкодою. Мости зводять через річки або ін. водо-токи (власне М.), шляхи (шляхопроводи), яри та ущелини (віадуки), замість насипів (естакади). За призначенням розрізняють автошляхові мости, залізничні мости, міські мости, пішохідні мости, М. суміщені (наприклад, для автомоб. шляху й залізниці), акведуки і М.-канали, М. для газо-і нафтопроводів. Осн. елементами М. є опори і прогонові будови моста. Розрізняють аркові мости, балкові мости, висячі мости (у т. ч. вантові мости), рамні мости, М. консольні (див. Консольна система в будівельній механіці) і комбіновані (див. Комбінована система в будівельній механіці). Є також наплавні мости (у т. ч. понтонні мости), розвідні мости і М. збірно-розбірні. М. поділяють на одно- і багатопрогонові; з їздою по верху, по низу або посередині (з проїзною частиною відповідно в верхній, нижній частині або в межах висоти прогонової будови); низько- і висоководні; залізобетонні (у т. ч. з попередньо напруженого залізобетону), сталеза-лізобетонні, металеві, кам'яні й дерев'яні (гол. чин. тимчасові). Осн. параметри М. і мостових переходів (заг. довжину, довжину прогону, що його перекривають, ширину, підмостовий габарит) встановлюють у процесі проектування. В СРСР за розмірами, складністю проектування і буд-ва М. класифікують на малі, середні й великі (заг. довжиною відповідно до 25, 25—100 і більш як 100 м або з довжиною прогону понад 60 м). Будують їх за типовими або індивідуальними проектами спеціалізовані організації. М., побудовані за індивідуальними проектами, М. з дослідними конструкціями та деякі ін. піддають випробуванням на статичне і динамічне навантаження. М. зводили ще в давнину (дерев'яні споруди через рр. Тібр, Дунай, Рейн, кам'яні аркові споруди в Китаї, Старод. Римі, Іспанії). На Русі буд-во дерев'яних М. (здебільшого наплавних) набуло розвитку з 10 ст., кам'яних — з поч. 16 ст. Перший металевий (чавунний) М. побудовано в Англії через р. Северн (1779), пізніше — в Росії (Петербург, 1784) та ін. країнах. Водночас розвивалось (США, Англія) буд-во ланцюгових споруд. Перші висячі М. в Росії зведено у Петербурзі (1824—27), великий ланцюговий міст споруджено у Києві (1847—53). З поч. 20 ст. одним з осн. матеріалів для М. став залізобетон (М. аркові, балкові). Перший в практиці мостобудування Байтовий залізобетонний М. споруджено (1963) у Києві через гавань р. Дніпро. До найбільших сучасних М. вантової системи належить Московський міст через р. Дніпро в Києві (1976). В розвитку мостобудування велике значення мали праці М. А. Бєлелюбського, Д. І. Журавського, Л. Ф. Ніколаї, Є. О. Питона, Г. П. Передерія, Л. Д. Проскурякова, М. С. Стрєлецького, Ф. С. Ясинського, Г. К. Євграфова, С. В. Кербедза та ін. вітчизняних учених, а також Е. Фрейсіне, швейц. інж. Р. Майяра (1872—1940) та ін. Осн. тенденціями сучас. мостобудування є використання збірних мостових конструкцій, уніфікація і типізація збірних елементів, розвиток конструктивних систем М., збільшення довжини прогонів, застосування високоміцних сталей, легких сплавів і високоміцних бетонів, заміна клепання зварюванням (перший в СРСР металевий суцільнозварний М.— міст імені Є. О. Питона), розробка типових опалубок і монтажних агрегатів. Іл. див. до ст. Будівництво (т. 2), Залізобетонні конструкції (т. 4) та Київ (т. 5).

Літ.: Стрелецкий Н. Н. Сталежеле-зобетонные мосты. М., 1965; Евграфов Г. К., Богданов Н. Н. Проектирование мостов. М., 1966; Мосты и сооружения на дорогах, ч. 1—2. М., 1972; Индустриальное строительство мостов. К., 1978; Проектирование деревянных и железобетонных мостов. М., 1978; Шаповал И. П. Проектирование мостов и путепроводов на автомобильных дорогах. К., 1978.

 

Схожі за змістом слова та фрази