Лев Олександрович [4 (16).Х 1873, Москва — 23. IX 1922, м. Грязовець, тепер Волог. обл.] — рос. рад. хімік. Після закінчення Моск. ун-ту (1895) працював у Бактеріологічному ін-ті в Москві, у вузах Москви та Петербурга. Засновник і директор (з 1918) Ін-ту по вивченню платини та ін. благородних металів. Праці Ч. з органічної хімії стосуються терпенів і камфори, розробив "ксантогеновий" метод синтезу вуглеводнів. Ч. зробив великий внесок у хімію комплексних сполук. Встановив, що найстійкіші з них містять у внутр. сфері 5- або 6-членні цикли (т. з. правило циклів Чугаєва); синтезував передбачені теорією сполуки 4-валентної платини (т. з. солі Чугаєва). Відкрив нову чутливу реакцію на нікель з диметилгліоксимом (реактив Чугаєва) і на осмій з тіосечовиною. Ч.— засновник вітчизн. школи з хімії комплексних сполук; серед його учнів — В. Г. Хлопін, І. І. Черняєв. Премія ім. В. І. Леніна, 1927 (посмертно).
Тв.: Избранные труды, т. 1—3. М., 1954-62.
Літ.: Замяткина В. М., Кукушкин Ю. Н., Макареня А. А. Лев Александрович Чугаев. Л., 1973.
