— поширена в капіталістичних країнах форма класової боротьби пролетаріату; страйк, при якому страйкарі залишаються на робочих місцях. Виник в Італії на поч. 20 ст. Найпоширенішими різновидами І. с. є "сидячий страйк" ("страйк схрещених рук") — повне припинення роботи; "шаховий страйк", під час якого робітники по черзі не працюють 1—2 години протягом робочого дня; "переривчастий страйк", коли страйкуючі кілька разів протягом робочого дня припиняють роботу.
А. Г. Слюсаренко.
|
