Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow санс-свал arrow САРТР
   

САРТР

(Sartre) Жан Поль (21.VI 1905, Париж — 16. IV 1980, там же) — франц. філософ, письменник, драматург, публіцист. Закінчив Вищу нормальну школу в Парижі (1929). Під час нім.-фашист. окупації Франції — учасник Руху Опору. Був членом Всесвітньої Ради Миру. С. — представник т. з. атеїстичного напряму франц. екзистенціалізму. Гол. філос. праця — "Буття та ніщо" (1943), в якій С. зробив спробу "подолати" матеріалізм та ідеалізм, що привело його до суб'єктивно-ідеалістичного тлумачення основного питання філософії. С. стверджував, що розрізняти буття і свідомість, природу і дух, об'єкт і суб'єкт можна лише розглядаючи їх як полюси інтенційності (див. Інтенція). С. тлумачив усвідомлення людиною навколишнього світу як його творення людською свідомістю. Істор. процес, за С,— це постійний конфлікт між самими індивідами, як носіями необмеженої свободи, а також між людиною і заг. формами буття (держава, право, мораль, громадська думка, колективні орг-ції тощо). С. розривав реальні зв'язки, які існують у людини з природою і суспільством, проголошував весь світ чужим і ворожим людині. Політ. погляди С. характеризуються хитаннями між ліберальним демократизмом і ліворадикальним екстремізмом.

Літ. творчість С. тісно пов'язана з його філософією та ідеологічними позиціями. Це відчутно вже у першому романі "Нудота" (1938) і зб. оповідань "Мур" (1939), де втілено осн. положення екзистенціалістської філософії автора. Участь у Русі Опору сприяла посиленню громад. активності С. Проблеми цього руху порушено в драмах "Мухи" (1943) і "Смерть без погребіння" (1946). В незавершеній тетралогії "Дороги свободи" (вийшли романи "Повноліття"; "Відстрочка", обидва — 1945; "Смерть в душі", 1949) С. проводить героя, дрібнобурж. інтелігента, носія екзистенціальної свідомості, через кризи й конфлікти кін. ЗО — поч. 40-х pp. В повоєнні роки виступав прибічником т. з. ангажованої, тобто суспільно-активної л-ри. Гострі політичні й ідеологічні питання підняті в драмах "Шаноблива повія" (1947), "Некрасов" (1956), "Альтонські відлюдники" (1960). Повість "Слова" (1964) має автобіогр. характер. Автор праць з теорії та історії л-ри. Нобелівська премія 1964, від якої С. відмовився, мотивуючи це зневагою комітету, що її присуджує, до заслуг революц. письменників 20ст. В 1964 брав участь у роботі Міжнародного форуму діячів культури в Києві, присвяченого 150-річчю з дня народження Т. Шевченка.

Тв.: Укр. перекл.— Некрасов. К., 1956; Мур. "Вітчизна", 1967, № 2; Рос. перек л.— Слова. Предисловие М. Бажана. М., 1966; Пьесы. М., 1967.

Літ.: Бажан М. В пошуках надії і свободи. "Всесвіт", 1967, № 9; Великовский С. В поисках утраченного смысла. М., 1979.

Л. К. Куліченко](філософські погляди); Д. С. Наливайко (літ. творчість).

Сартр - leksika.com.ua