Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow прит-прок arrow ПРОГРАМА КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
   

ПРОГРАМА КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ

— осн. документ, у якому викладено гол. принципи, цілі й завдання КПРС на конкретний істор. період, теоретично обгрунтовано і визначено шляхи й методи здійснення їх. "Програма,— пояснював В. 1. Ленін,— це значить коротке, ясне й точне проголошення всього, чого партія добивається і за що вона бореться" (Повне зібр. тв., т. 7, с. 160). Програма обов'язкова для всіх комуністів і парт. орг-цій, вона забезпечує концентрацію їхніх зусиль для побудови комуністичного суспільства. Першим програмним документом міжнар. комуністичного руху був написаний К. Марксом і Ф. Енгельсом 1847 "Маніфест Комуністичної партії". За час своєї діяльності Комуністична партія Радянського Союзу виробила три програми: першу — для періоду боротьби за перемогу бурж.-демократичної і соціалістичної революцій; другу — для етапу будівництва соціалізму; третю — для періоду комуністичного будівництва. Кожна з цих програм відповідає найважливішим істор. етапам розвитку соціалізму в нашій країні, є концентрованим виразом революц. думки і революц. практики партії. Вони справляють величезний вплив на міжнародний комуністичний рух, служать для багатьох компартій світу взірцем при розробці програм. Перша Програма народжувалася разом з партією, вирішальна роль у її створенні належить В. І. Леніну. Перебуваючи в ув'язненні (1895—96), він написав "Проект і пояснення програми соціал-демократичної партії". В цій праці В. І. Ленін дав аналіз розвитку капіталізму в Росії й визначив осн. завдання класової боротьби пролетаріату, сформулював кінцеву мету — завоювання політ. влади, знищення приватної власності на засоби виробництва і створення соціалістичного суспільства. Наприкінці 1899 В. І. Ленін підготував другий проект Програми. Питання про вироблення Програми особливо гостро постало у зв'язку з підготовкою Другого з'їзду РСДРП (1903). Наступний варіант Програми виробила редакція ленінської газ. "Искра" в боротьбі проти ліберального народництва, "легального марксизму* та "економізму* в Росії, а також проти міжнар. опортунізму. Проте на цей варіант Програми не було єдиного погляду і в редакції "Искры". В. 1. Ленін піддав гострій критиці запропонований Г. В. Плехановим проект Програми, оскільки в ньому неправильно оцінювалася політ. роль рос. буржуазії, давалася лише заг. характеристика капіталізму, не аналізувалися притаманні йому суперечності, недостатньо підкреслювалася провідна роль робітн. класу щодо всіх трудящих, нечітко ставилося питання про диктатуру пролетаріату, недооцінювалося значення селянства як союзника робітн. класу. Завдяки принциповій позиції В. І. Леніна ці помилки було виправлено. Аграрну частину й заключення Програми написав В. І. Ленін. Проект Програми, опублікований в "Искре", з невеликими змінами прийняв II з'їзд РСДРП. Це була важлива перемога революц. марксизму. Світовий робітн. рух одержав послідовно марксистську програму, ідейну основу всієї діяльності партії робітн. класу. Т. ч., пролетаріат Росії був єдиним класом, що виступив напередодні революції з програмою, яка відповідала інтересам народу і потребам сусп. розвитку. Програма складалася з двох частин — програми-мінімум і програми-максимум. Програма-мінімум указувала на необхідність повалення царизму і встановлення демократичної республіки. Програма-макси-мум ставила завдання соціалістичної революції й встановлення диктатури пролетаріату. Ці дві частини тісно між собою пов'язані, оскільки без знищення численних пережитків докапіталістичного укладу — царського самодержавства, поміщицького землеволодіння, станового поділу суспільства тощо було неможливо піднести боротьбу пролетаріату на вищий ступінь, забезпечити умови для соціалістичної революції. Програма вимагала запровадження демократичних свобод. Аграрна частина Програми містила вимоги скасування викупних і оброчних платежів, організації сел. к-тів для повернення земель, відрізаних у селян під час селянської реформи 1861 ("відрізків"), та ін. Ці вимоги було спрямовано на створення і зміцнення союзу робітничого класу і селянства. Важливе значення мало й правильне розв'язання в Програмі національного питання. В його основі лежала ленінс ька вимога права націй на самовизначення, безумовна і непримиренна боротьба проти будь-якого нац. гноблення. Цей пункт Програми забезпечував інтернац. виховання трудящих багатоиац. Росії, сприяв згуртуванню їх навколо рос. пролетаріату в боротьбі за демократичні свободи і соціалізм (див Національна програма КПРС). Величезною заслугою В. І Леніна й твердих іскрівців було те що вони відстояли в боротьбі проти опортунізму всіх мастей положення про диктатуру пролетаріату в Програмі партії. В ній уперше після програмних документів К Маркса і Ф. Енгельса чітко сформульовано тезу про диктатуру пролетаріату як гол. умову соціалістичної революції. "Питання про диктатуру пролетаріату,— писав пізніше В. І. Ленін,— поставлене в цій програмі ясно і виразно, притому поставлене саме у зв'язку з боротьбою проти Бернштейна, проти опортунізму" (Повне зібр. тв., т. 41, с. 351). Вже цим Програма докорінно відрізнялася від програм усіх партій Інтернаціоналу 2-го. Вона була Програмою партії соціалістичної революції й диктатури пролетаріату, партії нового типу. Майже півтора десятиріччя героїчної боротьби, яка завершилася перемогою Великої Жовтневої соціалістичної революції, повністю підтвердили силу і життєвість ленінських програмних принципів. Накреслений шлях було пройдено, мети досягнуто, першу Програму виконано. В лютому 1917 було повалено самодержавство. Велика Жовтн соціалістична революція назавжди знищила капіталізм у нашій країні й поклала початок краху імперіалізму в усьому світі. Вперше в історії виникла два нового типу — Радянська Соціалістична Республіка, було встановлено диктатуру пролетаріату, почалася епоха будівництва соціалізму. Нова епоха висунула нові завдання. Осмислити їх, накреслити шляхи руху вперед, до соціалізму мала нова Програма партії. В. І. Ленін віддав багато сил розробці й створенню другої Програми партії — програми побудови першого в світі соціалістичного суспільства. Завдання зміни Програми В. І. Ленін висунув ще до Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917, щоб показати те нове, що відбулося в сусп. житті після ІІ з'їзду РСДРП У

Квітневих тезах В. І. Леніна вже конкретно говорилося про необхідність зміни Програми партії, щоб у ній знайшли відображення питання про імперіалізм та імперіалістичну війну, ставлення до держави тощо. Сьома (Квітнева) Всеросійська конференція РСДРП (б) доручила ЦК переглянути Програму. В лютому 1918 ЦК партії створив спец. комісію на чолі з В. І. Леніним для підготовки проекту Програми. В березні 1918 В І. Ленін написав "Чорновий начерк проекту програми". На Сьомому з'їзді РКП(б) він виступив з доповіддю про перегляд Програми і зміну назви партії. З цього часу вона почала називатися Російська Комуністична партія (більшовиків). З'їзд створив комісію, якій доручив терміново підготувати проект нової Програми. У лютому 1919 програмна комісія закінчила вироблення "Проекту програми РКП(б)", який було опубліковано в "Правде" в лютому 1919 й широко обговорено в парт. орг-ціях. У його основу покладено "Чорновий начерк проекту програми" га ін. праці В. І. Леніна. Розгляд другої Програми партії був одним з осн. питань порядку денного Восьмого з'їзду РКП(6) (березень 1919). З доповідями в цьому питанні виступили В. І. Ленін і Бухарін. Це пояснювалося тим, що Бухарін і його спільники заперечували ряд ленінських положень, зокрема про сутність імперіалізму, про шляхи розв'язання нац. питання та ін. З'їзд одностайно підтримав ленінські положення Програми і 22.III 1919 одноголосно прийняв нову Програму. Вперше в історії було прийнято Програму Комуністичної партії, що стояла при владі й керувала будівництвом соціалістичного суспільства. Нова Програма складалася з теор. частини і розділу, де було сформульовано конкретні завдання соціалістичного будівництва. Положення теор. частини Програми були дальшим розвитком марксизму-ленінізму. В ній підкреслювалося величезне значення Великої Жовтн. соціалістичної революції, що поклала початок новій ері в історії людства — ері переходу від капіталізму до соціалізму. Характеристику капіталізму доповнювала ленінська оцінка імперіалізму, наголошувалося на неминучості й закономірності заміни капіталістичної формації соціалістичною, підкреслювалися міжнар. характер боротьби пролетаріату, необхідність спільних дій пролет. партій, трудящих усіх країн, підтримки національно-визвольного руху в колоніальних і залежних країнах. У другій частині Програми накреслювалися завдання партії в усіх галузях соціалістичного будівництва. Тут дано чітке визначення класової суті Радянської соціалістичної держави, в якій уся влада належить робітникам і трудовому селянству — абсолютній більшості населення, диктатури пролетаріату як влади, що базується на союзі робітн. класу і селянства при керівній ролі в цьому союзі робітн. класу. Програма розкривала величезні переваги рад. демократії над буржуазною. В галузі над. відносин Програма вимагала ліквідації будь-яких нац. привілеїв чи обмежень, повної рівноправності націй. Велике місце в ній посідали питання екон. політики. Ставилося завдання довести до кінця експропріацію буржуазії і перетворення засобів виробництва па спільну власність усіх трудящих, зробити все можливе для всебічного розвитку продуктивних сил країни, насамперед налагодити загально-держ. планування, раціонально використовувати матеріальні ресурси, розвивати творчу ініціативу трудящих, встановити зв'язок науки з виробництвом. Програма передбачала кооперування дрібної і кустарної пром-сті, створення радгоспів, сприяння організації товариств по спільній обробці землі та ін. форм об'єднання селян. Партія висувала як кардинальне завдання соціалістичного будівництва ліквідацію відмінностей між містом і селом. Програма підкреслювала необхідність рішуче боротися проти куркульства, спираючись на пролет. і напівпролет. верстви селянства, при найтіснішому союзі з середнім селянством. Значну увагу було приділено школі. Партія вимагала перетворити її із знаряддя класового панування буржуазії на засіб перебудови суспільства на комуністичних засадах. Ставилося питання про запровадження безплатного і обов'язкового навчання для всіх дітей до 17 років, створення дошкільних закладів, викладання рідною мовою, забезпечення широко го доступу до вузів усіх бажаючих і насамперед робітників. Програма РКП(б) мала величезне значення не тільки для нашої партії, для будівництва соціалізму в Країні Рад, а й для всього міжнар. комуністичного руху. В. І. Ленін говорив: "Наша програма буде найсильнішим матеріалом для пропаганди й агітації, буде тим документом, на підставі якого робітники скажуть: „Тут наші товариші, наші брати, тут робиться наша спільна справа"" (Повне зібр. тв., т. 38, с. 206). Комуністична партія успішно здійснювала свою другу Програму. Було розгромлено інтервентів і внутр. контрреволюцію, відбудовано нар. г-во. здійснено соціалістичну індустріалізацію, колективізацію сільського господарства, культурну революцію. Рад. народ втілив у життя ленінський план побудови соціалізму в СРСР. Соціалізм переміг у Рад. Союзі повністю і остаточно. Друга Програму партії було виконано. Вже XVI з'їзд ВКП(б) (1930) поставив питання про необхідність перегляду Програми партії, зважаючи на успіхи соціалістичного будівництва. На XVIII (1939) і XIX (1952) з'їздах партії було виділено спец. комісію по підготовці проекту нової Програми. XX з'їзд партії (1956) доручив ЦК КПРС скласти такий проект. Він був підготовлений, опублікований і обговорювався всією партією, всіма трудящими країни. В обговоренні проекту Програми взяло участь близько 73 млн. чол. 31.X 1961 Двадцять другий з'їзд КПРС одностайно прийняв нову Програму партії — програму побудови комуністичного суспільства. Нова Програма зберігає наступність з попередніми програмами, але це документ нової епохи, осн. зміст якої становить перехід від капіталізму до соціалізму, епохи боротьби двох протилежних сусп. систем, епохи соціалістичних і нац.-визвольних революцій, поразок імперіалізму, ліквідації колоніальної системи, переходу на шлях соціалізму все нових народів, епохи торжества соціалізму і комунізму у всесвітньому масштабі. В новій Програмі повною мірою враховано досвід соціалістичного будівництва в СРСР, досвід міжнар. робітничого і національно-визвольного руху.

Програма складається з двох частин: 1) Перехід від капіталізму до комунізму — шлях розвитку людства; 2) Завдання КПРС по будівництву комуністичного суспільства. В 1-й частині Програми підкреслюється істор. неминучість переходу від капіталізму до соціалізму. Яскраве свідчення цього — існування світовової системи соціалізму. Рад. народ під керівництвом Комуністичної партії досяг величезних успіхів у соціалістичному будівництві, проклав усьому людству стовповий шлях до соціалізму. В Програмі висловлено впевненість, що цим шляхом рано чи пізно підуть усі народи. В капіталістичному світі після Жовтня все більше поглиблюється загальна криза капіталізму. Імперіалізм вступив у період занепаду й загибелі. Він, підкреслює Програма, "безповоротно втратив владу над більшістю людства. Головний зміст, головний напрям і головні особливості історичного розвитку людства визначають світова соціалістична система, сили, які борються проти імперіалізму, за соціалістичну перебудову суспільства" (Програма Комуністичної партії Радянського Союзу. К., 1977, с. 22). Проте це не означає, що імперіалізм добровільно зійде з істор. арени. Програма накреслює шляхи антиімперіалістичної боротьби, закликає до пильності, до боротьби проти бурж. ідеології, проти антикомунізму, підкреслює необхідність активної протидії ревізіонізмові та догматизмові. В галузі зовнішньополіт. діяльності КПРС ставить перед собою мету забезпечити мирні умови для побудови комуністичного суспільства і розвитку світової системи соціалізму, разом з усіма миролюбними народами врятувати людство від світової війни. У 2-й частині Програми розглядаються завдання партії по будівництву комуністичного суспільства, дається чітке його визначення: "Комунізм — це безкласовий суспільний лад з єдиною загальнонародною власністю на засоби виробництва, цілковитою соціальною рівністю всіх членів суспільства, де разом з всебічним розвитком людей виростуть і продуктивні сили на основі науки і техніки, що постійно розвиваються, всі джерела суспільного багатства поллються повним потоком і здійсниться великий принцип ,,від кожного — по здібностях, кожному — по потребах". Комунізм — це високоорганізоване суспільство вільних і свідомих трудівників, в якому утвердиться суспільне самоврядування, праця на благо суспільства стане для всіх першою життєвою потребою, усвідомленою необхідністю, здібності кожного будуть застосовуватися з найбільшою користю для народу" (там же, с. 55). Побудова комунізму, визначає Програма, пов'язана з розв'язанням трьох поєднаних між собою історичних завдань: створенням матеріально-технічної бази комунізму, розвитком комуністичних сусп. відносин і вихованням нової людини. Створення матеріально-тех. бази комунізму означає повну електрифікацію країни, комплексну механізацію та автоматизацію, широке застосування хімії, всебічний розвиток нових, економічно ефективних галузей виробництва, нових видів енергії та матеріалів, органічне поєднання науки з виробництвом, швидкі темпи науково-тех. прогресу, високий культурно-тех. рівень трудящих. Усе це забезпечить вищий, порівняно з розвинутими капіталістичними країнами, рівень продуктивності праці. Обов'язковою умовою побудови комунізму є створення, поряд з могутньою пром-стю, всебічно розвинутого високопродуктивного с.г., на цій основі зближення, а в перспективі й злиття колгоспної власності з загальнонародною в єдину комуністичну власність. Буде ліквідовано й соціально-екон. та культурно-побутові відмінності між містом і селом, між розумовою і фізичною працею, праця перетвориться на першу життєву потребу всіх членів суспільства, відбудеться перехід до комуністичного розподілу за потребами. Важливе значення має розробка в Програмі питання про переростання д-ви диктатури пролетаріату в загальнонар. д-ву, партії робітн. класу — в партію всього рад. народу. Програма накреслює чіткі завдання в галузі ідеології — виховання, освіти, науки і культури. Осн. завдання в цій галузі полягають у вихованні трудящих у дусі високої ідейності, комуністичного ставлення до праці, в повному подоланні пережитків бурж. поглядів і моралі, у всебічному гарм онійному розвитку особи, створенні справжнього багатства духовної культури. Виконання цих завдань можливе лише за умови успішної роботи по формуванню у рад. людей наук, світогляду, ідейною основою якого є марксизм-ленінізм. У процесі комуністичного будівництва все більше зростає роль моральних факторів у житті суспільства. В Програмі визначено моральний кодекс будівника комунізму, в якому відображено осн. обов'язки рад. людини щодо суспільства, товаришів, сім'ї, трудящих усіх країн і народів. Програма підкреслює, що КПРС розглядає будівництво комунізму в СРСР як складову частину будівництва нового суспільства народами всієї соціалістичної системи. Будуючи комунізм, народи Рад. Союзу прокладають шляхи для всього людства. Звідси інтернац. значення Програми КПРС. яка є справжньою ідейною скарбницею світового революц. руху. Особливу увагу програмним питанням приділив XXVI з'їзд КПРС, який відзначив, що існуюча Програма, якою партія керується протягом 20-річного періоду, в цілому правильно визначає закономірності світового сусп. розвитку, цілі і осн. завдання боротьби партії і рад. народу за комунізм. Виходячи з того, що з часу прийняття діючої Програми КПРС нагромаджено великий досвід соціалістичного і комуністичного будівництва і на міжнар. арені виникло багато нових принципово важливих явищ і процесів, XXVI з'їзд доручив ЦК КПРС внести необхідні зміни і доповнення в діючу Програму партії, в яких "повинні дістати глибоке наукове відображення найважливіші зміни в житті радянського суспільства і в світовому суспільному розвитку, найголовніші завдання будівництва комунізму" (Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981, с. 98).

Літ.; Ленін В. І. Про програму партії. Документи, статті, промови. К-, 1961; Комуністична партія Радянського Союзу в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, т. 1. К., 1978; Програма Комуністичної партії Радянського Союзу. К., 1977; Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981.

Ю. Ю. Кондуфор.

 

Схожі за змістом слова та фрази