Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow морт-муж arrow МОЦАРТ
   

МОЦАРТ

(Mozart) Вольфганг Амадей (27.І 1756, Зальцбург — 5.XII 1791, Відень) — австр. композитор, представник віденської класичної школи. Музики навчався у свого батька — скрипаля і композитора Леопольда Моцарта. З 4 років грав на клавесині, а з 5—6 почав складати музику й концертувати. З 1762 гастролював у Німеччині, Австрії, Франції, Англії, Швейцарії. Виступав як клавесиніст, скрипаль, співак, органіст і диригент. У 1769—77 — концертмейстер, 1779—81 — органіст при дворі зальцбурзького князя — архієпископа. У 1769—74 тричі відвідав Італію, був обраний членом Філармонічної академії в Болоньї (вивчав композицію у Дж. Мартіні). В 1781 оселився у Відні. В 1787 дістав посаду камерного музиканта при дворі імператора Йосифа II. Постійні злидні, на; пружена творча робота, приватні уроки підірвали здоров'я М. На 36-му році життя він помер і був похований у спільній могилі (до цього часу не знайденій. На віден. кладовищі встановлено пам'ятник. М.).

Творчість М.— одна з вершин європ. музики 18 ст. Для зрілих творів композитора, в яких переважають світлі настрої, характерні яскравий мелодизм, барвиста гармонія, темброве багатство оркестровки, завершене відчуття форми. Творча спадщина М.

(понад 600 творів) охоплює всі жанри й форми музики: 16 опер (у т. ч. "Викрадення з Сералю", 1782; "Весілля Фігаро", 1786; "Дон Жуан", 1787; "Так поводяться всі жінки", 1790; "Чарівна флейта", 1791); церковна музика, "Реквієм" (завершений учнем М. композитором Ф. К. Зюсмайром); бл. 50 симфоній [найзначніші 3 останні (1788) — мі бемоль мажор, соль мінор та до мажор]; концерти — 23 фп., 7 скрипкових, 4 вал-торнові, 2 флейтові та ін.; оркестрові твори (дивертисменти, серенади, марші, танці); камерні твори — 7 струнних квінтетів, 23 квартети; тріо, дуети тощо; для скрипки і фортепіано — 34 сонати, варіації; для фортепіано —18 сонат, фантазії, фуги, варіації; сольні пісні, вокальні ансамблі. Образ М. втілив О. Пушкін у трагедії "Моцарт і Сальєрі", П. Чайковський створив оркестрову сюїту "Моцартіана". Музику М. високо цінував Т. Шевченко, називав його "великим представителем слышимой гармонии". В 1880 в Зальцбурзі створено міжнар. заклад Моцартеум — наук. центр моцарто-знавства; в будинку, де народився М., відкрито меморіальний музей.

Літ.: Берлянд-Чёрная Е. С. Моцарт. M.. 1956: Кремнев Б. Вольфганг Амадей Моцарт. M., 1958; Чёрная Е. С. Моцарт. Жизнь и творчество. М., 1966: Чечерин Г. В. Моцарт. Л., 1973; Вейс Д. Возвышенное и земное. Пер. с англ. М., 1970; Аберт Г. В. А. Моцарт. Пер. с нем. М., 1980.

Л. 3. Мазепа.

Моцарт - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази