— 1) Особи, які входять до складу держ. органу, що видає загальнообов'язкові нормативні акти (напр., депутати Верховної Ради УРСР або місцевих Рад нар. депутатів, члени уряду). 2) Службові особи, які постійно або тимчасово наділені в межах своєї компетенції правом давати обов'язкові вказівки особам, що не підпорядковані їм по службі (напр., суддя, прокурор, держ. інспектор, слідчий, дільничний уповноважений міліції). Обов'язковість виконання законних вимог П. в. забезпечується в разі потреби заходами держ. примусу (див., зокрема, Злочини проти порядку управління). Вбивство П. в. чи завдання йому тяжкого тілесного ушкодження з метою підриву чи ослаблення Рад. влади є терористичним актом.
|
