Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow спар-страх arrow СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
   

СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ

США (United States of America, USA) — д-ва у Пн. Америці, до складу якої також входять Гавайські о-ви в Тихому океані. Тер. — 9 373 тис. км2. Державний устрій — 50 штатів і один

федеральний округ. Нас. - 281,42 млн. чол. (2000, оц.). Офіційна мова — англійська; у штаті Луїзіана — також французька (з 1968). Грошова одиниця — долар.

Державний герб Сполучених штатів Америки - leksika.com.ua

Національне свято — День незалежності (4 липня). США були утворені у ході Війни за незалежність у 2-й половині 18 ст. Спочатку існувала конфедерація 13 штатів — колишніх колоній, котрі проголосили свою незалежність від Великобританії. Видатне значення мала і має донині прийнята всіма штатами Декларація незалежності 1776, основою якої є постулат про невідчужувані природні права людини. Конституційним за характером актом відповідного періоду були Статті Конфедерації 1781. Новоутв. конфедерація не була міцною за внутр. побудовою і не змогла вирішити складних проблем, шо постали перед країною. Тому більшість штатів почала виявляти інтерес до утворення тіснішого союзу. В 1787 розпочав роботу Конституційний конвент, до складу якого увійшли 55 представників з 12 штатів. Серед них були такі видатні державні діячі: Дж. Вашингтон, А. Гамільтон, Дж. Медісон, Б. Франклін та ін. Протягом кількох місяців конвент розробляв текст конституції, який після ухвалення самим же конвентом був переданий на розгляд у штати. Після затвердження законод. органами (легіслатурами) штатів Конституція США вступила в силу. Датою її прийняття вважається 17.IX 1787. За формою держ. правління США є класич. презид. республікою, хоча в конституції таке поняття не вживається. Саме США започаткували досвід презид. форми правління. Конституція встановила взаємозв'язки між найвищими органами д-ви (Конгресом, президентом і Верх, судом), які прийнято визначати як систему стримувань і противаг. За конституцією, вся законодавча влада належить Конгресу США, який складається із сенату і палати представників (ст. 1). Специфікою парлам. організації є наявність окр. повноважень у кожної палати Конгресу. Напр., сенату належить виключне право давати «пораду і згоду» щодо кандидатур, пропонованих президентом на т. з. федеральні посади, а також щодо ратифікації міжнар. договорів. Різними повноваженнями наділені палати у процесі реалізації процедури імпічменту тощо. «Виконавчу владу здійснює президент Сполучених Штатів» (ст. 2 конституції). Президент обирається шляхом заг. виборів, які мають непрямий характер. Строк його повноважень — 4 роки, при цьому згідно з поправкою XXII до конституції (1951) ніхто не може бути обраний на цю посаду більш як двічі. Віковий ценз для кандидатів у президенти — 35 років, що стало слугувати прикладом для більшості конституцій ін. держав. Президентом може бути тільки гр-нин, який нар. у США і упродовж 14 років постійно жив у країні. Водночас із президентом обирається віце-президент.

Непрямий характер виборів президента США полягає у тому, що гр-ни обирають не безпосередньо президента, а т. з. виборщиків. Останні утворюють колегію, яка обирає президента. Якщо жодного з кандидатів у президенти не підтримує більшість виборщиків, палата представників обирає президента з трьох осіб, які балотувались і одержали найб. підтримку за результатами голосування виборщиків. За відповід. умов сенат обирає віце-президента з двох кандидатів. Конституція передбачає процедуру імпічменту, зокрема щодо президента, за результатами якої він може бути усунений з поста і позбавлений права займати «почесну, відповідальну або оплачувану посаду на службі Сполучених Штатів» (ст. 2).

Президент є главою д-ви, хоча відповідного терміна конституція не містить. Водночас він

Сполучені штати Америки. Мапа - leksika.com.ua

Білий дім. США - leksika.com.ua

є факт, главою викон. влади: вважається, що всі органи викон. влади діють за повноваженнями, делегованими президентом. Президент очолює кабінет (уряд), існування якого конституцією прямо не передбачене. Членів кабінету, як і керівників більшості ін. органів викон. влади, президент призначає за «порадою і згодою» сенату. Відповідна процедура передбачає обговорення кандидатур у палаті й голосування сенаторів. Особливістю організації викон. влади є наявність числен, органів викон. влади, керівники яких не входять до складу кабінету. Частина цих органів становить досить аморфне утворення — викон. апарат при президенті, який не є колегією. Усі згадані органи діють самостійно під заг. керівництвом президента. Це адм. (федеральні) агентства, презид. комісії тощо. Керівники деяких з них відіграють не менш важливу роль, ніж члени кабінету. «Судова влада Сполучених Штатів здійснюється Верховним судом і тими нижчими судами, що їх Конгрес може встановлювати і утворювати» (ст. 3). Існує дві системи судів: федеральних судів і судів штатів. До системи федер. судів належать Верх, суд, апеляц. та окружні суди, а також спец. суди. До складу ВС входить 9 суддів, одного з-поміж яких президент призначає головою. Судців ВС та ін. федер. судів призначає безстроково президент за «порадою і згодою» сенату. Всі без винятку суди здійснюють функцію конст. контролю, хоча найважливішу роль у цій сфері відіграє саме ВС.

За формою держ. устрою США є федерацією у складі штатів і федер. округу Колумбія з розташованою в ньому столицею д-ви. Кожен штат має конституцію, якою визначені засади організації влади на відповід. рівні. Ці засади збігаються з визначеними для рівня федерації: законодавчу владу здійснює легіслатура (звичайно однопалатна), виконавчу — обраний населенням губернатор, судову — верховний суд та ін. суди штату. Конституція США визначила принцип розмежування предметів відання федерації і штатів. Встановлено сферу виключної компетенції органів федерації, за межами якої існують повноваження органів штатів (сфера залишкових повноважень). Прийнята концепція т. з. повно важень, що передбачаються. Сенс її полягає у тому, що всі нові предмети прав, регулювання мають бути віднесені виключно до відання федерації. У США існує досить складний адм.-тер. поділ штатів, осн. одиницями якого є каунті й громади. На всіх рівнях цього поділу здійснюється місц. самоврядування. На засадах місц. самоврядування організоване врядування у містах.

США - член ООН з 1945, НАТО з 1949, ОАД з 1948 та багатьох ін. міжнар. організацій. Дип. відносини України з США встановлено 3.ІІ 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази