Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow плюш-подол arrow ПОВІСТЬ
   

ПОВІСТЬ

— один з видів епосу; описово-розповідний твір, у якому змальовується історія життя однієї людини в зіткненні з долями інших людей. Сюжет у П. розгортається як низка епізодів, які докладно характеризують головного героя. За обсягом, широтою охоплення дійсності вона є проміжним жанром між оповіданням і романом. У давній л-рі поняття "повість" об'єднувало всі епічні твори: літопис ("Повість временних літ"), легенду ("Повість про Варлаама і Йоасафа"), казку ("Повість про Шем'якин суд") та ін. На поч. 19 ст. визначення "повість" застосовували до оповідання ("Повісті Бєлкіна" О. Пушкіна) і до більшого прозового твору (" Тарас Бульба" М. Гоголя). П. називали деякі поеми ("Демон" М. Лермонтова має підзаголовок "східна повість"). В кінці 19 ст. термін "повість" остаточно закріплюється за середньою розповідною формою, хоч можна знайти відхилення від цієї норми: М. Горький назвав П. епопею "Життя Клима Самгіна". Поряд з романом П. посідала провідне місце в творчості письменників-реалістів. У новій укр. л-рі цей жанр представлений повістями Г. Квітки-Основ'яненка ("Маруся", "Козир-дівка"), Т. Шевченка ("Наймичка", "Капітанша", "Художник"), Марка Вовчка ("Інститутка"), І. Нечуя-Левицького ("Микола Джеря"), А. Свидницького, Панаса Мирного, І. Франка, М. Коцюбинського. П.— один із поширених жанрів у багатонац. рад. л-рі. В процесі розвитку сформувалися жанрові різновиди П.: сентиментально-реалістична П., соціально-побутова, історична, сатирична, соціально-психологічна, науково-фантастична, документальна та ін.

Літ.: Белинский В. Г. О русской повести и повестях г. Гоголя. В кн.: Белинский В. Г. Полное собрание сочинений, т. 1. М., 1953: Шаховський С. Літературні роди й види. К., 1963: Дончик В. Г. Грані сучасної прози. К.. 1970.

Ф. Д. Пустова.

 

Схожі за змістом слова та фрази