Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow черно-член arrow ЧИМКЕНТСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ЧИМКЕНТСЬКА ОБЛАСТЬ

у складі Каз. РСР. Утворена 10. III 1932 (з 1932 до 1962 — Пд.-Казахстанська обл., до 1964 — частина Пд.-Казахстанського кр.). Площа 116,3 тис. км2. Нас. 1673 тис. чол. (на 1.І 1983). Осн. населення — казахи, живуть також росіяни, українці, узбеки, татари, уйгури, корейці та ін. Міськ. нас.— 40 %. Поділяється на 15 районів, має 8 міст і 10 с-щ міськ. типу. Центр — м. Чимкент. Ч. о. нагороджено орденом Леніна (1967). Ч. о. розташована в межах Туранської низовини та зх. відрогів Тянь-Шаню. На Пн. — глиниста пустеля Бетпак-Дала, піски Мойинкум, на Зх.— пустеля Кизил-кум, на Сх. від якої лежить глиниста пустеля Чардара. Середню частину області перетинає хр. Ка-ратау. Корисні копалини: поліметалеві руди, буре вугілля, гіпс, вапняки, буд. матеріали, мармур. Клімат різко континентальний. Пересічна т-ра січня —2, —9°, липня +24, +26°. Опадів 120—170 мм на рік (у пустельних районах), 300—450 мм (у передгір'ях), 1000 мм і більше (у високогір'ях). Найбільші ріки — Сирдар'я (з притоками Келес, Арись, Бугунь). Бугуньське та Чардаринське водосховища. Багато озер. Грунти — світлі сіроземи, бурі пустельно-степові й такирні під полиново-солянкозою та чагарниковою рослинністю, на пісках — саксаул, жуз-гун. У горах —степова рослинність, ліси з плодових дерев, субальп. гаальп. луки. На тер. Ч.о.— Аксу-Джабаглинський заповідник. Ч. о. виділяється як район видобування та переробки корисних копалин і с.-г. сировини. Енергетика базується на довізних природному газі й кам. вугіллі та місц. бурому вугіллі й мазуті. Розвинуті гірничодобувна пром-сть (видобування поліметалевих руд та збагачення їх на ф-ках у м. Кентау), кольорова металургія (свинцевий з-д у Чимкенті) та машинобудування. Хім. і хім.-фарм. промисловість представлена заводами — хім.-фарм., кормових антибіотиків, виробничим об'єднанням "Фосфор" та ін.

Гол. галузі легкої пром-сті — бавовноочисна, бавовняна, трикотажна, швейна, взут., хутрова; харчової — м'ясна, олійно-жирова, маслоробна, мол., плодоовочева, виноробна. Розвивається пром-сть буд. матеріалів, у т. ч. виробн. цементу. Головні промислові центри: Чимкент, Туркестан, Кентау, Джетисай. Ч. о. — важливий у Казахській РСР район зрошуваного землеробства, бавовництва, виноградарства та садівництва. Діють Кіровська й Кизилкумська зрошувальні системи, Туркестанський канал, Чардаринський гідровузол. Вирощують зернові (озиму та яру пшеницю, ячмінь, рис), бавовник, олійні, кормові, овоче-баштанні культури та картоплю. В тваринництві переважає відгоннопасовищне каракульське, тонкорунне та м'ясо-сальне вівчарство. Скотарство, конярство та верблюдівництво.

Територією області проходять з-ці: Оренбург — Ташкент, Арись — Алма-Ата; автомоб. шляхи: Ташкент — Чимкент — Джамбул— Алма-Ата, Чимкент — Туркестан— Кзил-Орда; газопровід Бухара — Чимкент — Фрунзе — Алма-Ата, будується (1984) нафтопровід Омськ — Павлодар — Чимкент. У Чимкенті — аеропорт. У Ч. о.— хім.-технологічний, пед. та культури ін-ти (Чимкент), 20 серед. спец. навч. закладів, Казах. н.-д. ін-т каракулівництва. Чимкентський краєзнавчий музей з філіалом у м. Кентау та ін. Театри: казах. та рос. драм. — у Чимкенті, муз.-драм.— у м. Джетисаї. В області — бальнеологічний курорт Сариагач.

М. Ш. Ярмухамедов.

чимкентська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази