(ВККІ) - керівний орган Комуністичного Інтернаціоналу у період між його конгресами. Спочатку склад ВККІ формувався на базі представництва компартій, а з IV конгресу Комінтерну (1922) - шляхом виборів на конгресах з урахуванням побажань його секцій. Мав постійно діючі органи: Президію ВККІ (до вересня 1921 - Мале бюро), Секретаріат та Оргбюро, функції яких з 1926 виконував Політсекретаріат [після VII конгресу (1935) - Секретаріат на чолі з генеральним секретарем Г. Димитровим]. ВККІ мав спеціальні комісії та службу зв'язку. Для встановлення тісніших контактів з секціями Комінтерну ВККІ створював регіональні бюро (лен-дер-секретаріати) - Західноєвропейське, Південноафриканське, Східне та ін. (існували до жовтня 1935). За 24 роки існування ВККІ провів 13 розширених пленумів, численні засідання з актуальних питань світового комуністичного, робітн. і нац.-визвольного руху, відіграв величезну роль у втіленні в життя рішень багатьох конгресів Комінтерну. Припинив існування 10.VI 1943 після розпуску Комінтерну. ВККІ видавав багатьма мовами теоретичні й політ. органи: "Комуністичний Інтернаціонал", "Інтернаціонале прессекорреспонденц" ("Міжнародна пресінформація)", "Рундшау" ("Огляд") та ін.
