Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow плюш-подол arrow ПОВНОГОЛОССЯ
   

ПОВНОГОЛОССЯ

— властиве сх.-слов'ян. мовам (українській, російській та білоруській) явище, яким вони відрізняються від ін. слов'янських мов. Воно полягає в наявності звукосполучень -оро-, -оло-, -єре-, -еле- між приголосними (напр., борода, голова, берег, перед, пелена та ін.) на противагу південно- й зх.-слов'ян. "неповно-голосним" варіантам і звукосполученням -ра-, -ла-, -ро-, -ло-, -ре-, -ле- (пор. старослов'янські брада, глава, брвгь, плвнь; сербохорватські брада, глава, брег; чеські й словацькі brada, hlava, чеське bfeh, словацьке breh; польські broda, glowa, brzeg). Усі ці сполучення виникли з спільнослов'янських -ор-, -ол-, -ер-, -ел- внаслідок тенденції давніх слов'ян. мов до відкритих складів. Укр. термін "повноголосся" є фонетичним варіантом російського "полногласие", що його запровадив у наук. ужиток

М. О. Максимович.

П. Д. Тимошенко.