Костянтин Якович (1.І 1923, Київ - 20. V 1973, там же) - український рад. письменник. Член КПРС з 1944. В 1950 закінчив Одеський університет. Почав друкуватися 1945. Окремими виданнями вийшли: збірки поезій "На щастя землі" (1953), віршованих гуморесок "Пером під корінь" (1956) і "До нових віників" (1959), гумористичних оповідань і повістей "Душею щедрі" і "Божа біографія" (обидві - 1962). Автор романів "Жіночі радощі й печалі" (1966), "Життя прожити" (1968) та п'єси "Десь у полі женці жнуть" (1962).
Тв.: На крутозламі. К., 1970; Початок. К., 1972.
