Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow копіт-корн arrow КОРМИ
   

КОРМИ

— продукти рослинного і тваринного походження, а також мінеральні речовини та синтетичні препарати, що їх використовують для годівлі тварин. Виробн. К. та їх раціональне використання — осн. умова успішного розвитку й інтенсифікації тваринництва. Найпоширеніші К. рослинні: зелені корми, грубі й зернові корми, сіно, сінаж, силос, коренеплоди і бульби кормові, баштанні культури, кормові відходи харч, і тех. виробництва (макуха, жом, меляса, барда, пивна дробина). За хім. складом та фізіол. дією рослинні К. поділяють на об'є-мисті (грубі й соковиті корми) та концентровані корми. З К. тваринного походження найбільше значення мають молоко та відходи молокозаводів (сироватка молочна, сколотини, молочні відвійки), м'ясної та рибної пром-сті (кров'яне борошно, м'ясне борошно, м'ясокісткове борошно, риб'яче борошно). Ці корми багаті на повноцінний білок. З синтетичних препаратів застосовують сечовину тощо. Мінеральні К. згодовують тваринам у вигляді мінеральної підгодівлі, преміксів та різних добавок макро- і мікроелементів до кормового раціону. Багатими на вітаміни є зелені й соковиті корми, хвойне і трав'яне борошно, вітамінні препарати та концентрати. Окрему групу становлять комбікорми і кухонні відходи громад. закладів харчування населення. Після спец, обробки відходи згодовують відгодівельним свиням. Госп. цінність К. визначають поживністю кормів, вмістом доступних для засвоєння речовин і вартістю 1 корм. од. Поживність К. залежить від хім. складу (вмісту сухої речовини, протеїну, жиру, безазотистих екстрактивних речовин, клітковини), перетравності, кількості мінеральних речовин і вітамінів, що в свою чергу залежить від природно-кліматич. умов, агротехніки, періоду вегетації при збиранні їх та умов зберігання. Заг. поживність К. виражають у кормових одиницях. Вимоги до складу, поживності, зовн. ознак К. визначають стандартами і таблицями поживності. Щоб довше зберігались К. і для зручності машинного роздавання, їх консервують (сушать, силосують), гранулюють і брикетують (див. Консервування, Брикети кормові). Для кращого поїдання К. у г-вах застосовують різні способи підготовки кормів до згодовування (запарювання, кальцинування соломи тощо). Розробкою рекомендацій щодо К. займаються Кормів український науково-дослідний інститут та інші н.-д. установи республіки. Див. також Годівля сільськогосподарських тварин та ст. за назвами окремих видів кормів і кормових рослин.

Літ.: Копил А. М. Підготовка, зберігання та використання кормів. К., 1973; Хімічний склад і поживність кормів. К., 1973; Довідник по годівлі сільськогосподарських тварин. К.,1977; Довідник поживності кормів. К., 1978; Жадан А. М. Резерви кормового протеїну. К., 1979.

Д. Я. Василенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази