Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Ц-цеф arrow ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА
   

ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА

— основна частина нервової системи тварин і людини, що складається з нервових клітин (нейронів), які з'єднані за допомогою своїх відростків у морфофункціональні структури. Ц. н. с. у безхребетних являє собою систему тісно зв'язаних один з одним нервових вузлів (гангліїв), у хребетних представлена спинним мозком і головним мозком. Ц. н. с. утворює єдине ціле з периферичною нервовою системою і через чутливі (аферентні) і рухові (еферентні) нервові волокна зв'язана зі всіма органами і тканинами організму. Осн. функціями Ц. н. с. є сприйняття, переробка, передача і збереження інформації про зовн. середовище і зміни в органах і тканинах організму, регуляція діяльності всіх систем організму і здійснення взаємодії між ними, забезпечення цілісності організму. В процесі еволюції у безхребетних сформувалися 2 осн. типи будови Ц. н. с: дифузно-вузлова Ц. н. с. з чутливими і руховими нейронами (напр., у кишковопорожнинних) і складніше організована вузлова Ц. н. с, яка містить більше нервових елементів (напр., у вищих червів, членистоногих, голкошкірих, молюсків). Ц. н. с. хребетних закладається у зародка у вигляді суцільної нервової трубки; у примітивних форм (напр., у ланцетника) зберігається також і у дорослому стані, у вище організованих хребетних нервова трубка в процесі зародкового розвитку диференціюється шляхом потовщень на гол. кінці, які дають початок відділам головного мозку (передньому, середньому і ромбовидному). Передній мозок поділяється на кінцевий і проміжний мозок, а ромбовидний мозок — на вароліїв міст, мозочок і довгастий мозок. у плазунів і птахів інтенсивно розвиваються підкіркові структури переднього мозку (базальні ганглії, проміжний мозок) при помірному розвитку кори великих півкуль головного мозку, яка у ссавців становить найбільшу частину головного мозку. Головний мозок, як і спинний, містить лише проміжні і рухові нейрони. Тіла чутливих нейронів розташовані поза мозком, в гангліях. Відносна кількість проміжних нейронів у філогенезі хребетних зростає. У вищих приматів проміжні нейрони становлять 99,95 % від заг. кількості нейронів мозку (1010). В Ц. н. с. містяться також клітини нейроглії. Функції Ц. н. с. здійснюються за допомогою рефлексів. В основі психічних процесів (навчання, пам'яті, мовлення, свідомості, мислення та ін.) лежать умовні рефлекси. Матеріальною основою будь-якого рефлексу є рефлекторні дуги. Для рефлекторних дуг характерні спеціалізовані до певних видів подразнень рецептори, які лежать в обмежених рецептивних полях, однобічне проведення імпульсів нервових, синаптична передача (див. Синапси) між нейронами, виникнення функціональної відповіді у виконавчому органі. Центральні частини рефлекторних дуг мають також системи контролю вхідних і вихідних потоків.

Найпростішими рефлекторними дугами в Ц. н. с. ссавців є моносинаптичні, кількість яких обмежена. Звичайно в Ц. н. с. хребетних рефлекторні дуги являють собою складні об'єднання нервових клітин, що виходять за межі окремих підрозділів мозку. Ц. н. с. існує як єдина, злагоджена система, що легко перебудовується завдяки інтеграції (об'єднанню) різних рефлексів. Інтегративні системи утворені приблизно однаковими функціональними елементами, які взаємодіють один з одним за допомогою обмеженої кількості нервових процесів (збуджуючі і гальмуючі постсинаптичні потенціали, потенціали дії) і спричиняють зміни функціонального стану всередині рефлекторних дуг (сумація, іррадіація збудження, пресинаптичне гальмування тощо). Прикладом відносно просто організованих інтегративних систем є рефлекси спинного мозку. Існують інтегративні системи з нейрональними програмами, які у відповідь на зовн. або внутр. аферентний сигнал запускають ряд послідовних і чітко скоординованих рефлексів, що забезпечують виконання складних актів (дихання, локомоція, ковтання). За участю інтегративних систем стовбура мозку регулюються потоки чутливої інформації в передній мозок, а також вихідні сигнали до мотонейронів спинного мозку. Ряд інтегративних систем Ц. н. с. лежить в основі емоційних реакцій. Особливі групи нейронів стовбура мозку, аксони яких ідуть до ділянок Ц. н. с, що виконують високо-спеціалізовані функції, виробляють нейромедіатори (моноаміни, пептиди, у т. ч. ендорфіни, амінокислоти та ін.), які виділяються поблизу нейронів цих ділянок і активують або пригнічують складні функції, і входять до складу т. з. нейромодулюючих систем. Такими системами є норадренергічна система, що бере участь в підтриманні неспання, регуляції настрою, сновидіння; дофамінергічна система, що регулює емоційні реакції, складні рухи, неспання, відчуття насолоди; серотонінергічна система, що бере участь у терморегуляції, чутливому сприйманні, переході до сну. Взаємодія нейромодулюючих систем з інтегративними системами розширює можливості Ц. н. с. в здійсненні тонкої регуляції складних фізіол. функцій.

Літ.: Костюк П. Г. Физиология центральной нервной системы. К., 1977; Общая физиология нервной системы. Л., 1979; Частная физиология нервной системы. Л., 1983; Сравнительная физиология животных, т. 3. Пер. с англ. М., 1978; Мозг. Пер. с англ. М., 1982.

Ю. П. Ліманський.

 

Схожі за змістом слова та фрази