Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нас-нач arrow НАУКОВІ ТОВАРИСТВА
   

НАУКОВІ ТОВАРИСТВА

— добровільні об'єднання спеціалістів, покликані сприяти розвиткові окремих галузей науки, техніки, виробництва та культури, поширювати наук. знання серед населення. Почали виникати в країнах Зх. Європи з 2-ї пол. 17 ст. Першим Н. т. в Росії було Вільне економічне товариство (засн. 1765). Особливого розвитку т-ва набули після ліквідації кріпацтва. З організацією ун-тів при багатьох з них було створено Н. т. На Україні виникли Київське товариство дослідників природи, Харківське товариство дослідників природи (обидва засн. 1869) та ін. (див. Природознавців товариства на Україні). Відомі також Одеське товариство історії і старожитностей (1839—1922), Харківське математичне товариство (з 1879), медичні наукові товариства (напр., у Києві, 1840), Наукове товариство імені Шевченка у Львові (1893—1939), педагогічні товариства, Київське юридичне товариство (1877—1916), Історичне товариство Нестора-літописця в Києві (1873—1917), Історико-філологічне товариство при Харківському університеті (1877 —1919), Історико-філологічне товариство при Новоросійському університеті в Одесі (1889—1917), Історико-філологічне товариство при Ніжинському історико-філологічному інституті (1894—1917) та ін. історичні товариства, Київське фізико-математичне товариство (1890—1917), Київське фізико-хімічне товариство (1910— 33), Українське наукове товариство в Києві (1907—21) та ін. Значна увага в роботі дореволюц. т-в приділялась питанням громадсько-політ. характеру. Як правило, ці питання розв'язувались з ліберально-бурж. позицій. Після встановлення Рад. влади частина Н. т. проводила далі свою роботу в значно ширших масштабах, стаючи на позиції буд-ва соціалізму. Деякі Н. т. поєднали роботу з відповідними кафедрами ун-тів, а також з АН СРСР і академіями союзних республік. Найбільші Н. т. при АН СРСР: Всесоюзне бот. т-во (з 1916), Всесоюзне т-во фізіологів, біохіміків і фармакологів (з 1918; 1961 з нього виділилось три окремі т-ва), Географічне товариство СРСР (з 1845; див. також Географічне товариство УРСР), Всесоюзне астрономічне т-во (з 1932), Всесоюзне ентомологічне т-во (з 1859) та ін. До найбільших Н. т. належать також науково-технічні товариства в СРСР. У 1947 створено науково-осв. Всесоюзне т-во "Знання" (див. також ст. про т-во "Знання" УРСР). Всесоюзні Н. т. мають свої відділення та філіали в республіках СРСР, в т. ч. на Україні, і великих містах, а на підприємствах і в установах — групи. З 1959 на Україні діє Одеське археологічне товариство, з 1961 — Педагогічне товариство УРСР, з 1966 — Українське товариство охорони пам'яток історії та культури та ін. Н. т. в СРСР відіграють певну роль в розробці актуальних проблем науки, оскільки вони об'єднують учених і фахівців однієї або кількох споріднених спеціальностей, які працюють у різних установах або на пром. і с.-г. підприємствах. Н. т. сприяють розвиткові і пропаганді передової рад. науки, широкому впровадженню у практику комуністичного будівництва найновіших досягнень науки і техніки. З метою залучення студентів до наукової роботи в СРСР створено наукові студентські товариства.

С. А. Литвинов.

 

Схожі за змістом слова та фрази