— бетон, у якому в'яжучою речовиною є полімер. Для бетонів такого виду використовують фенолоформальдегідні, фурилові, фуранові, епоксидні, поліефірні та ін. смоли, деякі термопластичні полімери; заповнювачами служать: щебінь з граніту, андезиту, діабазу, базальту та ін. порід, подрібнений пісковик, пісок кварцовий, керамзитовий або перлітовий. До складу П. входять і отверджувачі (напр., сульфокислоти). П. характеризується значною міцністю на розтяг і невеликою крихкістю, підвищеними водонепроникністю, корозійною стійкістю і морозостійкістю і стійкістю проти зношування. П. застосовують для підлог у пром. будинках, для дорожніх і аеродромних покриттів, у гідротех. будівництві тощо.
|
