(від електро... і грец.-стоячий, нерухомий) - розділ фізики, який розглядає властивості і взаємодію електричних зарядів, нерухомих відносно вибраної для їхнього вивчення інерціальної системи відліку. В основі Е. лежить Кулона закон. Взаємодія між нерухомими електрично зарядженими частинками або тілами здійснюється через електростатичне поле, яке є окремим випадком електромагнітного поля. Силовою характеристикою електростатичного поля служить вектор напруженості
поля Е, а енергетичною - скалярна величина, потенціал р. Між Е і ? існує зв'язок Е - grad ?. Осн. завдання Е.- знаходження вектора Е у кожній точці електр. поля, створеного системою електр. зарядів. Закони Е. застосовують у багатьох галузях науки і техніки, зокрема при створенні електроннооптичних приладів, прискорювачів заряджених частинок тощо.
|
