Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow меч-михайлів arrow МИСЛИВСТВО
   

МИСЛИВСТВО

— галузь виробничої діяльності людини; добування диких звірів, птахів, рідше ін. хребетних (напр., крокодилів). Відоме з часів раннього палеоліту, в тому числі і на тер. України. Писемні пам'ятки, в яких вперше згадується про М. на півдні СРСР, датуються 7 ст. до н. е. В давнину М. мало переважно споживчу мету. Пізніше набуло характеру промислу. Зокрема, за часів Київської Русі продукти полювання в значній кількості вивозились за кордон. Хижацька експлуатація природних багатств в епоху феодалізму і капіталізму призвела до збіднення пром. фауни багатьох країн, у т. ч. дореволюційної Росії,

1 поступового занепаду промислу. В СРСР планомірне здійснення заходів по реконструкції природних ресурсів розпочато після Великої Жовтн. соціалістич. революції. В 1920 декретом про М., підписаним В. І. Леніним, і дальшими актами встановлено науково обґрунтовані принципи використання мисливських ресурсів, визначено строки і способи полювання, організовано мережу держ. заповідників і заказників. В СРСР М. має важливе економічне значення — щороку добувається шку рок хутрових звірів на суму понад 20 млн. кро., до 30 млн. штук пернатої дичини, понад 50 тис. т м'яса та багато ін. продуктів (пір'я, пух, волос, роги, панти, шкіра тощо). За експортом шкурок соболя, білки, колонка і деяких ін. видів звірів СРСР займає перше місце в світі. На Україні водиться до 30 видів мисливсько-пром. звірів і бл. 90 видів птахів. Об'єктом масового спортивного полювання в УРСР є заєць-русак, щорічне добування якого становить бл. 500 тис. штук. Добувається також до 50 тис. шкурок лисиці, 20—30 тис. шт. ондатри, 2 тис. шт. тхора. З пернатої дичини на Україні полюють на качок, бекаса, дупеля, деркача, лиску та ін. Правильно організоване М. сприяє раціональному використанню і відтворенню запасів корисних тварин, розселенню і акліматизації їх, винищенню шкідливих гризунів та хижаків. З розвитком суспільства та спеціалізації людської діяльності М. зазнало істотних перетворень. Умовно М. поділяють на промислове, спортивно-любительське і наукове. Промислове М. здійснюється коопзвіропромгоспами та держпромгоспами, які мають штатних мисливців і забезпечують добування хутра, м'яса та ін. продукції полювання. На Україні пром. М. немає. Спортивно-любительське М. здійснюється товариствами мисливців. Крім активного відпочинку, воно також сприяє виконанню планів по заготівлі хутра, м'яса та ін. продукції. На звірів і птахів полюють з мисливськими рушницями, самоловами, з ловчими птахами, мисливськими собаками. Наукове М. і дослідну роботу проводять Всесоюзний н.-д. ін-т мисливського г-ва і звірівництва з відділеннями, розміщеними в різних зонах Рад. Союзу, зоологічні ін-ти академій наук та їхні філіали, а також кафедри зоології вищих навч. закладів, заповідники, зоопарки. Пром. М. розвинуте, крім СРСР, в США, Канаді, Норвегії та ін. У пн. частиш Азії та Пн. Америці відомі р-ни, де М. є для населення осн. засобом існування. Спортивне М. поширене майже в усіх країнах світу. Про добування морських ссавців див. Звіробійний промисел.

Літ.: Сркур І. Т. Ссавці фауни України і їх господарське значення. К-, 1960: Довідник мисливця та рибалки. К., 1972; Гаврин В. Ф. Охотоведение. М., 1975: Природа України та її охорона. К., 1975; Охота. К., 1976.

С. В. Болденков.

 

Схожі за змістом слова та фрази