Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УЗБЕКИСТАН
   

УЗБЕКИСТАН

Республіка Узбекистан (Uzbekistan, Uzbekistan Respublikasi) — д-ва в Центр. Азії. Тер. — 447, 4 тис. км2. Нас. — 25,981 млн. чол. (2003, оц.): узбеки (80 %), росіяни (5,5 %), таджики (5 %), казахи (3 %), каракалпаки (2,5 %) та ін. Столиця — м. Ташкент. Адм.-тер. поділ — Республіка Каракалпакстан (тер. автономія) і 12 областей, райони. Держ. мова — узбецька. Грош. одиниця — сум. Нац. свято — День незалежності (1 вересня).

Державний герб Узбекистану - leksika.com.ua

В серед. 1 тис. до н е. на тер. сучасного У. існували рабовласн. держави Бактрія, Хорезм, Согд, Парфянське царство. У 329— 327 до н. е. їх завоював Олександр Македонський. Близько 250 до н. е. у Центр. Азії виникло Греко-Бактрійське царство. З кін. 1 ст. до н. е. територія У. входила до Кушанського царства та ін. держав, була під владою арабів, монголів та ін. завойовників. Узб. землями проходив Шовковий шлях, що з'єднував Європу і Азію. У 15 ст. виникла д-ва Шейбанідів, у 16 ст. — Бухарське та Хівинське ханства, а на поч. 18 ст. — Кокандське ханство. В 60—70-х рр. 19 ст. частину тер. У. приєднано до Рос. імперії. На поч. 1918 в У. утвердилася рад. влада. Внаслідок нац.-тер. розмежування рад. республік Центр. Азії 27.Х 1924 було утв. Узбецьку РСР; з 1925 У. — у складі СРСР як союзна республіка. 1927 прийнято першу рад. конституцію У., яку заступила конституція 1937. У 1978 було введено новий осн. закон. 31.УІІІ 1991 проголошено держ. незалежність У. і утворення суверен, д-ви — Республіки Узбекистан. Певний час функціонування незалежного У. забезпечувалося конституцією 1978 (зі змінами і доп.). 8.ХІІ 1992 Верх. Рада країни прийняла чинну тепер конституцію. За формою держ. правління У. є фактично презид. республікою. Найвищим представн. органом є однопалат. парламент — Олій Мажліс, який здійснює законод. владу (ст. 76 конституції). До його складу входять 250 депутатів, які обираються заг. і прямими виборами строком на 5 років. Віковий ценз для активного і пасив, виб. права встановлений у 18 і 25 років відповідно. Гол. функцією Олій Мажлісу є законотворчість. Право законод. ініціативи належить президенту, Республіці Каракалпакстан в особі її представн. органу, депутатам парламенту, кабінету міністрів, Конст. суду, Верх, суду, Вищому госп. суду і ген. прокурору. Президент наділений правом вето: він може повернути прийнятий закон зі своїми запереченнями до Олій Мажлісу для повтор, обговорення та голосування. Якщо Олій Мажліс більшістю у 2/3 голосів підтвердить своє попереднє рішення, президент зобов'язаний підписати закон. Серед повноважень Олій Мажлісу — право приймати конституцію і вносити до неї зміни і доповнення; визначати осн. напрями внутр. і зовн. політики д-ви та приймати стратегічні держ. програми;

визначати систему і повноваження органів законод., викон. та суд. влади, приймати за поданням уряду держ. бюджет і здійснювати контроль за його виконанням; ратифікувати і денонсувати міжнар. договори та угоди. Главою д-ви та виконавчої влади є президент. Він обирається заг. і прямими виборами строком на 5 років. Одна й та сама особа не може бути обрана більше як на два строки підряд. Віковий ценз для кандидатів у президенти — 35 років. До того ж, вони мають постійно проживати на території У. не менше 10 років безпосередньо перед виборами. Після закінчення строку повноважень президент у відставці обіймає довічно посаду судді Конст. суду. Президент є «гарантом додержання прав і свобод громадян, Конституції та законів Республіки Узбекистан» (ст. 93). Він вживає необхід. заходів щодо охорони суверенітету, безпеки та тер. цілісності д-ви; формує апарат викон. влади та керує ним; забезпечує взаємодію вищих органів влади і управління; призначає та звільняє прем'єр-міністра, його заступників, членів кабінету міністрів та деяких ін. посад, осіб з наст, затвердженням їх Олій Мажлісом (у такий же спосіб утворює і ліквідує м-ва та ін. органи держ. управління); формує служби нац. безпеки і держ. контролю, призначає і звільняє їх керівників; скасовує або зупиняє акти органів держ. управління тощо. Серед його повноважень існує право вести переговори та підписувати міжнар. договори. Президент наділений правом за певних умов розпускати Олій Мажліс. У ст. 95 конституції зазначено: «При виникненні у складі Олій Мажлісу Республіки Узбекистан нездоланних розходжень, які ставлять під загрозу його нормальне функціонування, чи неодноразовому прийнятті ним рішень, що суперечать конституції, Олій Мажліс може бути розпущений рішенням президента, прийнятим за погодженням із Конституційним судом».

Орган викон. влади - КМ забезпечує керівництво ефективним функціонуванням економіки, соціальної та дух. сфери, виконання законів, ін. рішень Олій Мажлісу, указів, постанов і розпоряджень президента У. (ст. 98). Суд. систему становлять Конст. суд, Верх, суд, Вищий госп. суд, верх, суд Республіки Каракалпакстан, госп. суд Республіки Каракалпакстан, обласні, Ташкентський міський, районні, міські й госп. суди.

Узбекистан. Мапа - leksika.com.ua

Суддів КС, ВС і Вищого госп. суду за поданням президента обирає Олій Мажліс, а суддів верх, суду Республіки Каракалпакстан і госп. суду Республіки Каракалпакстан за поданням голови представн. органу автономії обирає цей орган. Суддів ін. судів призначає президент. Строк повноважень усіх суддів — 5 років. За формою держ. устрою У. — унітарна д-ва, до складу якої входить тер. автономія — Республіка Каракалпакстан. У конституції статус автономії пов'язується з наявністю її відповід. суверенітету, який «охороняється Республікою Узбекистан». Водночас передбачається навіть право виходу автономії зі складу У. на підставі референдуму, проведеного в межах самої автономії. Представн. органами влади в областях, районах і містах (крім міст район, підпорядкування, а також районів, що входять до складу міст) є ради нар. депутатів, очолювані хокимами. Останні також очолюють викон. владу на відповід. територіях. Хокими столиці й областей призначаються та звільняються президентом і затверджуються відповід. радами нар. депутатів. Хокими районів і міст призначаються та звільняються хокимом області та затверджуються відповід. радами. Строк повноважень рад і хокимів — 5 років. Органами самоврядування у селищах, кишлаках, аулах є сходи гр-н, які обирають на 2,5 року голову (аксакала) та його радників. У. - член ООН з 1992, СНД та ряду ін. міжнар. і регіон, організацій.

Дип. відносини України з У. встановлено 14.УІІІ 1992.

В. М. Шаповал.