Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow пох-прем arrow ПРАВО ОБВИНУВАЧЕНОГО НА ЗАХИСТ
   

ПРАВО ОБВИНУВАЧЕНОГО НА ЗАХИСТ

— в СРСР конституційна норма, що гарантує обвинуваченому здійснення всіх наданих йому законом прав для захисту. Передбачена ст. 158 Конституції СРСР та відповідними статтями конституцій союзних (в УРСР — ст. 156 Конституції УРСР) та авт. республік. П. о. на з. конкретизується рядом норм кримінально-процесуального та ін. законодавства, компетентною діяльністю відповідних правоохоронних органів. Основи кримінального судочинства Союзу PCP і союзних республік (в УРСР — ст. 21 КПК УРСР) покладають на слідчого, прокурора, суд і особу, що веде дізнання, обов'язок забезпечити обвинуваченому можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого йому обвинувачення і забезпечити охорону його особистих та майнових прав. Реалізуючи П. о. на з., органи попереднього розслідування, прокурор, суд зобов'язані вжити всіх заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що обтяжують чи пом'якшують його вину. Обсяг використання обвинуваченим своїх прав на захист зумовлюється його процесуальним становищем у певній процесуальній стадії і характером цієї стадії. Після того, коли у встановленому законом порядку певну особу притягнуто до кримінальної відповідальності, вона стає обвинуваченою; після віддання до суду обвинувачений стає підсудним; після винесення обвинувального вироку — засудженим. Процесуальними гарантіями (див. Гарантії правові) П. о. на з. є право обвинуваченого знати, в чому його обвинувачують, і давати пояснення за пред'явленим обвинуваченням. Забороняється домагатися показань обвинуваченого шляхом насильства, погроз та ін. незаконними методами. Обвинувачений має право: подавати докази, заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення попереднього слідства користуватися допомогою захисника з моменту допуску його до участі в справі і т. п. При пред'явленні обвинувачення закон зобов'язує слідчого (орган дізнання) роз'яснити обвинуваченому всі надані йому законом права; якщо обвинувачений неповнолітній або є особою з фіз. вадами (сліпий, глухий), то допит його проводять у присутності захисника. Обвинувачений (підсудний) безпосередньо бере участь у суд. розгляді справи, може заявляти відводи, оскаржувати дії, рішення слідчих і суд. органів, вирок; мати захисника, яким може бути адвокат або представник громад. орг-ції, користуватися рідною мовою та ін. Свої права обвинувачений реалізує як особисто, так і з допомогою захисника (крім права давати показання і права на останнє слово у судовому засіданні). Обвинувачений має право відмовитися від захисника і взяти свій захист на себе. Участь захисника у суді обов'язкова, якщо в справі виступає прокурор, якщо обвинувачений неповнолітній та в ін. передбачених законом випадках.

Р. І. Гричук.

 

Схожі за змістом слова та фрази